ЛІТЕРАТУРА.
1. Краснова О. В. Роль бабушки : Сравнительный анализ / О. В. Краснова // Психология зрелости и старения. – 2000. – № 3. – С. 47–51.
2. Спиваковская А. С. Психотерапия : игра, детство, семья / А. С. Спиваковская. – Т. 2. – М. : ООО Апрель-Пресс, 1999. – 461 с.
Марина Богдан,
2 курс Інституту психолого-педагогічної
освіти та мистецтв.
Наук. керівник: к.психол.н., доц. Т.П . Малихіна
ВПЛИВ СТЕРЕОТИПІВ НА ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ ЛЮДИНИ
Останнім часом у всьому світі вчені включаються в розробку комплексу проблем, що становлять психологію пізнання людьми один одного. Досліджуються загальні особливості формування образу іншої людини і поняття про його особистості, з'ясовується значення статі, віку, професії і приналежності людини до тієї чи іншої соціальної спільності для освіти у нього знання про інших людей, виявляються типові помилки, які допускає людина, оцінюючи оточуючих його людей, простежуються зв'язки між пізнанням ним самого себе і розумінням інших осіб. Сприйняття людини людиною – цілісне відображення людини людиною в їх чуттєво тимчасових і просторових зв'язках і відносинах.
Теоретичною базою нашого дослідження стали праці Тешфела, Таджурі, Т. Шибутані, О. Ліппмана, І. Павлова, Ю. Бромлей, В. Трусова, В. Куніцина, П. Шихерьова, В. Ядова, Д. Катца, П. Брейлі, Р. Нисбета, М. Росса, Н. Кентора, які досліджували різноманітні аспекти поняття “соціальний стереотип” і феномену стереотипізації, та О. Орлової, А. Певзнера, Р. Грановскої и Ю. Крижанскої й інших авторів, які вивчали теорію соціально-психологічного стереотипу. Мета роботи: узагальнення відомих психологічній науці даних, різних теоретичних досліджень та експериментів, присвячених проблемі соціальних стереотипів, а також їх впливу на сприйняття людиною людини.
Сприймання – це психічний процес відображення в мозку людини предметів та явищ у цілому, у сукупності всіх їх якостей та властивостей при безпосередній дії на органи чуття. Стереотип – “набір” якостей особистості, які людина приписує іншій людині в процесі інтерпретації відповідності з еталоном зовнішності. Соціальні стереотипи – спрощені схематизовані образи соціальних об’єктів, які розділяються достатньо великою кількістю членів соціальних груп. Вперше термін “соціальний стереотип” використав американський журналіст і політолог О. Ліпман в 1922 р. в книзі “Общественное мнение” [3]. Згідно з ним, стереотипи – це впорядковані, детерміновані культурою “малюнки світу” в голові людини, які, по-перше, економлять його зусилля при сприйманні складних соціальних об’єктів, і, по-друге, захищають його цінності, позиції й права. Щоб визначити, чи дійсно стереотипи впливають на сприйняття людини, нами було проведено експериментальне дослідження. В основу якого було покладено методику восьми потягів Л. Сонді. В експерименті приймає участь одна людина. Респонденту пропонується шість серій карток з портретами різних людей (по чотири портрети на кожній картці). Експеримент проходить у два етапи. Під час першого етапу респондент за короткий проміжок часу повинен уважно подивитися на кожен портрет, а потім відповісти на запитання: “Яка це людина?”. Досліджуваний має охарактеризувати її не лише за зовнішнім виглядом, а й розповісти своє уявлення про її характер тощо. Дослідник усе фіксує у своєму щоденнику. Під час другого етапу дослідження перед респондентом по черзі у вільному порядку розкладаються портрети, які належать до однієї серії. Піддослідний має обрати найприємніший йому портрет. Потім обирається портрет, найгірший на погляд респондента. Таким чином, він повинен викласти на столі ланцюжок з восьми портретів: від найкращого до найгіршого. Ця процедура повторюється з кожною серією. Результати кожного ланцюга експериментатор фіксує у своєму щоденнику у вигляді таблиці. Час для визначення симпатій - антипатій обмежений. Після цього експериментатор обробляє отримані дані. В результаті, піддослідний оцінює портрети людей під впливом його попереднього досвіду та шаблонів зовнішності, які склалися в суспільстві.
Проведене нами дослідження підтвердило припущення, що соціальні стереотипи впливають на сприйняття людини людиною. В завершення слід наголосити, що надзвичайно складна природа процесу міжособистісної перцепції змушує з особливою ретельністю досліджувати проблему точності сприйняття людини людиною.
Do'stlaringiz bilan baham: |