Бердянського державного педагогічного університету

ЛІТЕРАТУРА
1. Кондратюкова Л. К. Сокращения в терминологии вычислительной техники / Л. К. Кондратюкова // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку : ежегодный межвуз. научно-метод. сб. – Владивосток, 1983.
2. Кочарян Ю. Г. Аббревиация как лингвистический феномен / Ю. Г. Кочарян // Вестник МГУ. Серия 19 : Лингвистика и межкультурная коммуникация. – № 3. – М., 2007. – С. 28–35.
3. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу англійської мови в умовах інформаційної революції / Ю. А. Зацний // Вісник Харківського національного університету. – № 500. – 2000. – С. 126–140.
Альона Мірошниченко,
5 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: к.філол.н., доц. М. М. Греб
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ
Мова – активна система, яка виражається в окремих умовах суспільства. Мовній системі притаманна ієрархічність, структурна і функціональна диференційованість. Вживання мовних одиниць характерне для всіх мовних рівнях. Особливе місце займають у цій системі складні речення, зі складу яких виділяють багатокомпонентні, які довгий час не сприймалися як важлива одиниця синтаксису з особливими ознаками. Найбільш значний період вивчення складнопідрядних багатокомпонентних речень – друга половина ХХ – І половина ХХІ століття. Відомі монографічні дослідження І. Василенка, А. Загнітка, К. Шульжука, Н. Гуйванюк, М. Заоборної та інших лінгвістів. При аналізі простежуються відмінності складнопідрядних багатокомпонентних від типових складних речень, що свідчить про актуальність обраної теми дослідження.
Лінгвісти стверджують, що складні речення виникли значно пізніше, ніж прості, причому первісний тип складних конструкцій становили безсполучникові. Сполучникові (складносурядні і складнопідрядні) структури з'явилися згодом. Історично найпізнішим структурним типом речень є складнопідрядні речення. На базі складних речень мінімальної будови (елементарних, двокомпонентних) утворилися складні ускладнені (неелементарні, багатокомпонентні) конструкції, що свідчить про високий ступінь розвитку мислення і мови. Основу складного речення становлять вихідні, базові структури, що завжди складаються з двох предикативних одиниць. Їх ще називають елементарними складними реченнями. Конструкції, до складу яких входять три і більше частин, називають неелементарними, ускладненими, багатокомпонентними. Вони теж бувають сполучниковими і безсполучниковими.
Дотримуючись погляду на складнопідрядне багатокомпонентне речення К. Шульжука, у роботі зазначені конструкції розглядаються як речення, що складаються з одного головної і не менше двох підрядних частин [2, с. 254]. Вони становлять центральний тип у системі складних багатокомпонентних речень сучасної української мови. За характером синтаксичного зв'язку підрядних компонентів з головними виділяють три основні моделі цих конструкцій: речення з неоднорідною супідрядністю, речення з послідовною підрядністю і речення з однорідною супідрядністю. Периферійну ланку становлять контаміновані речення, в яких по-різному комбінується однорідна і неоднорідна супідрядність та послідовна [3, с. 144].
Враховуючи критерії формування ускладнених складнопідрядних речень та беручи до уваги те, що граматична специфіка будь-якого складного речення виникає внаслідок складної взаємодії структурних одиниць (предикативних частин), лінгвісти виділяють такі основні їх типи: з послідовним підрядним зв'язком, напр.: Маленьке – несмішне, адже мале і зерно, що силу велетням і геніям несе (В. Симоненко); з супідрядним зв'язком, напр.: Хто сіє хліб, хто ставить дім, хто створює поему, той буде предком дорогим нащадкові своєму (М. Рильський); з супідрядно-послідовним зв'язком, напр.: Зірву зо стін малюнки і квітки, Дешеву розметаю позолоту, Щоб вийшов день, високий і стрункий, Як каменяр виходить на роботу, Щоб жест руки, розмірено скупий, Валив каміння і ламав стовпи (М. Рильський).
Таким чином, учені сходяться на думці, що ускладнене складне речення – окремий тип синтаксичних одиниць, що займає проміжне місце між складним реченням і надфразною єдністю (тобто поєднанням кількох самостійних речень, об’єднаних тематично та змістом). Отже, ускладнені (неелементарні, багатокомпонентні) складнопідрядні речення виникли на високому ступені розвитку мови і мислення. Роль їх у розвинутих мовах надзвичайно важлива, проте процес еволюції не зводиться до ускладнення структури та збільшення кількості формантів.