Бердянського державного педагогічного університету

ЛІТЕРАТУРА
1. Безобразова Л. Л. Словник лінгвістичних термінів / Л. Л. Безобразова, М. І. Степаненко. – Полтава, 1999. – 342 с.
2. Розенталь Д. Э. Словарь-справочник лингвистических терминов / Д. Э. Розенталь, М. А. Теленкова. – М. : Просвещение, 1976. – 543 с.
3. Українська мова : енциклопедія / редкол. : М. Русанівський, О. Тараненко, М. Заблюк. – К. : Українська енциклопедія, 2002. – 752 с.
4. Чабаненко В. А. Основи мовної експресії / В. А. Чабаненко. – К. : Вища школа, 1984. – 165 с.
Лілія Миронець,
1 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: ст. викл. О. В. Дуброва
ВЖИВАННЯ АБРЕВІАТУР В ЕЛЕКТРОННОМУ СПІЛКУВАННІ
Злиття комп’ютерних та комунікаційних технологій поступово, але невпинно руйнує часові та просторові зв’язки, сповіщаючи про початок нової ери глобальних інформаційних мереж. Ще на початку свого розвитку комп’ютерні мережі сприяли прискоренню обміну досвідом, думками, знаннями, порадами, пропозиціями – розширенню меж комунікації взагалі. Та, напевно, найвідомішою й найвпливовішою стала комп’ютерна мережа під назвою Інтернет. За декілька останніх десятиліть глобальна мережа Інтернет стала основою світового інформаційного простору. Це дало можливість забезпечити інформаційні та комунікаційні можливості, які раніше були недосяжними. Ця “супермережа” не залишає нікого байдужим, а всебічно проникає майже у всі сфери нашого життя, примушуючи нас пристосовуватись о численних нововведень та інновацій. Тож вивчення особливостей змін у лексиці,які відбуваються під впливом Інтернету, є досить актуальним, зважаючи на кількість людей, що користуються послугами мережі. Серед відомих науковців, які займаються цією проблемою слід назвати Ю. Зацного, І. Корнійка, Ю. Кочаряна, М. Мостового та багатьох інших. Проте запропонована тема ще не знайшла вичерпного висвітлення на сьогодні. Отже, мета дослідження – класифікувати способи утворення абревіатур, які утворилися та вживаються в мережі Інтернет. Методами дослідження стали аналіз наукової та публіцистичної літератури, інтернет-словників, методи порівняння та опису.
Учені, які вивчають явище абревіації у цілому, запропонували декілька систем класифікації абревіатур. Так, Ю. Кочарян виділяє складові абревіатури, ініціальні абревіатури, серед яких він вирізняє акроніми та алфаветизми, та абревіатури, які включають числа. О. Чирвоний виділяє акроніми, абревіатури та еліптичні скорочення словосполучень. Наш аналіз способів утворення абревіатур,які вживаються в електронному спілкуванні, базується на класифікації Л. Кондратюкової [1, с. 76]. Вона виділяє такі моделі утворення абревіатур: 1) літерні абревіатури; 2) складові абревіатури; 3) літерно-складові абревіатури; 4) скорочені утворення; 5) акроніми-омоніми. Разом з цим ми вважаємо за потрібне виділити ще один досить продуктивний спосіб утворення абревіатур, які вживаються в чатах та електронному спілкуванні – літерно-цифрові абревіатури. Нами також виявлені абревіатури, які дещо нагадують знакові символи. В електронному спілкуванні також поширені абревіатури, коли від слова залишаються тільки приголосні, які дозоляють здогадатися його значення.
Проаналізувавши 440 абревіатур, що наведені в електронних словниках в розділах абревіатур чатів та абревіатур листування, ми склали найбільш точну та широку, на нашу думку, класифікацію: 1. Перша модель являє собою скорочення багатокомплексних словосполучень в одне вимовне слово шляхом складання ініціальних літер. Це найбільш продуктивний спосіб утворення абревіатур. Їх вимова відповідає алфавітному читанню літер (наприклад: EOM – End Of Message, ASAP – As Soon As Possible, FTL – Faster Than Light). 2. Друга модель – абревіатури, утворені шляхом складання початкових складів називного словосполучення і являє собою у вимові єдине слово (наприклад: Lemeno – Let me know, Mab – may be). 3. У третій моделі – скорочені абревіатури, що складаються з першого або кінцевого складів, іноді слова і літер (наприклад: DSName – Date Set Name, COMPAC – COMputer Program for Automatic Control). 4. Четверта модель – скорочені утворення. Така модель утворюється в результаті злиття двох основ, утворюючи нове слово (наприклад: PGLIN – PaGe and LINe, STRIP – STRIng Program). 5. П’ята модель – акроніми, утворені з ініціальних літер слів термінологічного словосполучення, схожі по звучанню та написанню з відомими в загальнолітературній мові словами. Вони є омонімами, тому в таких випадках для розуміння головну роль відіграє контекст (наприклад: HAND – Have a nice day, JOY – Just open yourself, GIRL – Goddess in real life). 6. Шоста модель – акроніми, утворені зі скорочення слова та цифри, при цьому утворюється нове слово (2MORO – tomorrow, 4U – For you, 10Q – Thank you). 7. У сьомій моделі абревіатури утворені частково на базі звукового скорочення, часто з додатком символу, вираженого буквою (XX – Kisses, XOXO – Hugs and Kisses, ZZZ – sleeping). 8. Восьма модель – скорочення окремих слів, коли від них від них залишаються тільки приголосні, які дозволяють здогадатися про його значення (Ppl – people, RMR – remember, pls – please).
Таким чином, узявши декілька класифікацій і проаналізувавши особливості саме утворених і функціонуючих в Інтернеті абревіатур, ми запропонували нову класифікацію, що містить у собі 8 пунктів з прикладами.