|
ЛІТЕРАТУРА
1. Загрекова Л. В. Теория и технология обучения : учеб. пос. для студентов пед. вузов / Л. В. Загрекова, В. В. Николина. – М. : Высш. шк., 1989. – 248 с.
2. Полат Е. С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студентов пед. вузов и системы повышения квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат. – М. : Академия, 1999. – 224 с.
3. Селевко Г. В. Компетентности и их квалификация / Г. В. Селевко // Народное образование. – 2004. – № 4. – С. 138–143.
Юлія Мусенко,
4 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: к.пед.н., доц. Н. В. Володіна
АНТРОПОЦЕНТРИЗМ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА МАТЕРІАЛІ РОСІЙСЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ
Актуальність даної роботи зумовлена необхідністю вивчення фразеології з позиції антропологічної парадигми лінгвістики. Останнім часом проблема “людського фактору” є об’єктом аналізу багатьох лінгвістичних досліджень, що знайшли своє відображення у працях Н. Арутюнової, А. Вежбицької, Ю. Апресяна, В. Алпатова та ін. Об’єктом нашої розвідки є російські, українські та німецькі фразеологічні одиниці (ФО), що входять у семантичне коло “людина”. Предмет даного дослідження – відображення людини та її діяльності в ідіоматичній картині світу російської, української та німецької мов. Мета пропонованої розвідки полягає в інтерпретації й диференціації російських, українських та німецьких фразеологічних одиниць, що характеризують зовнішність, соціальний статус, відношення у колективі, форми поведінки, інтелектуальні здібності людини, її характер і властивості. Виходячи з мети даної розвідки можна виокремити наступні задачі: на основі ідеографічних, лінгвістичних та психологічних досліджень дати опис антропоцентричних фразеологізмів російської, української та німецької мов з точки зору їх семантики та структури; дати інтерпретацію російських, українських та німецьких фразеологізмів, що характеризують зовнішність, розумові здібності, соціальний статус, взаємовідношення в колективі та форми поведінки людини. Матеріалом дослідження слугували 169 паремійних одиниць російської, української та німецької мови, що були відібрані методом суцільної вибірки із джерел фактичного матеріалу [1; 2; 3].
Антропоцентризм (від гр. людина та лат. центр) – філософське вчення, згідно якому людина це центр Всесвіту та мета всіх подій, що відбуваються у світі. Слово “антропоцентризм” зустрічається сьогодні в різних значеннях – від антропоцентричного принципу в лінгвістиці до антропоцентризму в екології. Антропоцентричні ФО російської, української та німецької мов виявляють певні загальні та специфічні особливості. Усі ФО зазначеної семантики в досліджуваних мовах можна умовно поділити на чотири великі групи: 1) фразеологічні одиниці, що описують зовнішність людини: рос. кожа да кости, коломенская верста; укр. бліда як смерть, сива борода; нім. eine wandelnde Leiche, eine wandelnde Gerippe, sie ist schlank wie ein Tanne [2, s. 432]; 2) фразеологізми із семою “оцінка внутрішнього світу людини”: рос. голова – ум, светлая голова, набираться ума, иметь голову на плечах, с царем в голове; укр. майстер на всі руки, мотати на вус; нім. einen klaren Kopfen haben, j-d hat sie nicht alle auf dem Christbaum, an Verstand zu nehmen [3, s.273]; 3) фразеологізми, що характеризують соціальний статус і взаємовідношення людини в колективі: рос. старый волк, важная птица, восходящая, ни рыба, ни мясо; укр. біла ворона, велике цабе, сісти в калюжу; нім. ein alter Hase, ein aufgehender Stern, ein großes Tier, weder Fisch nach Fleisch [1, s. 655]; 4) фразеологізми із семою “форми поведінки людини”: рос. пожирать глазами, чесать языком, держать язык за зубами, во все уши, краем уха; укр. баляси точити, їсти очима, молоти язиком, байдики бити, крутити носом; нім. j-n etw. mit den Augen verschlingen, sich den Schnabel wetzen, die Zunge im Zaum halten, den Schnabel halten, ganz Ohr sein, mit halben Ohr hören [2, s. 221].
Зіставний аналіз фразеології різносистемних мов являє собою надзвичайно важливий аспект антропоцентричної парадигми, оскільки саме фразеологія є найціннішим джерелом відомостей про культуру, стереотипи народної свідомості, що відображають уявлення того чи іншого народу про мораль, звичаї, своєрідність навколишнього світу, становлячись надбанням мовної свідомості.
Do'stlaringiz bilan baham: |
