SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(39)
792
UDC 159.9
Мась Наталія Миколаївна
кандидат
психологічних наук, начальник кафедри військової психології та педагогіки
Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна
ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ КУРСАНТА ВВНЗ ЯК ПСИХОЛОГО-
ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
Анотація. Автор аналізує теоретичні підходи до визначення психолого-
педагогічної природи творчих здібностей курсантів ВВНЗ.
Ключові слова: здібності, творчі здібності, психолого-педагогічна природа
творчих здібностей
Сучасний український офіцер – це не тільки професіонал, який майстерно
володіє своїм фахом, це в першу творча особистість. Соціальні трансформації,
які ми спостерігаємо, знайшли своє відображення і
в професійній діяльності
представників офіцерського корпусу, адже вирішити складні завдання, які перед
ними стоять, без застосування творчого підходу вже не можливо. Тому, науково-
педагогічні працівники вищого військового навчального закладу (далі – ВВНЗ)
застосовують весь арсенал психолого-педагогічних засобів для виявлення та
розвитку у курсантів творчих здібностей.
Зауважимо, що проблема творчості, виховання творчої особистості,
розвитку її творчих здібностей завжди була у полі зору вчених, та попри це на
даному етапі розвитку психолого-педагогічної науки єдиної і чіткої теорії
творчості та розвитку творчих здібностей не існує.
Досягнення мети нашого
дослідження потребує визначення змісту таких понять як “здібності” та “творчі
здібності”. У своїй роботі ми аналізували результати вітчизняних та зарубіжних
досліджень.
На сьогоднішній день поняття “здібність”
є одним із найбільш загальних у
психології та педагогіці. Так, С. Рубінштейн розумів під здібностями складне
SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION TO MODERN SOCIETY
793
системне утворення, яке включає в себе цілу низку даних, без яких людина була б
нездатна до якої-небудь конкретної діяльності, і властивостей, які
виробляються лише у процесі певним чином організованої діяльності [7].
У своїх роботах Б. Теплов запропонував три емпіричні ознаки здібностей,
які
лежать в основі визначень, найчастіше використовуваних спеціалістами:
здібності – це індивідуально-психологічні особливості, які відрізняють одну
людину від іншої;
здібності – це лише ті особливості, які мають відношення
до успішно виконуваної діяльності;
здібності не зводяться до знань, умінь і
навичок людини, хоча і зумовлюють легкість і швидкість набуття цих знань і
навичок. Таким чином, що більше розвинена в людині здібність, то легшою
для неї є діяльність, а сам процес оволодіння діяльністю дається
їй суб’єктивно легше, ніж навчання і робота в тій сфері, де вона не має
здібностей [8].
Нове трактування поняття здібностей запропонував В. Шадриков. Він
визначає їх як властивості
функціональних систем, які реалізують окремі
психічні функції з індивідуальною мірою вираженості і які виявляються в
успішності і якісній своєрідності освоєння окремих психічних функцій [10].
На сьогодні більшість дослідників пов’язують загальні здібності з
інтелектом людини. Так, згідно з Д. Векслером, інтелект трактується як
загальна
здібність особистості, що проявляється в цілеспрямованій діяльності,
правильному розмірковуванні і розумінні, пристосуванні до умов
середовища [6].
Розширене тлумачення загальних здібностей дає Н. Лейтес, який вважає, що
останні виявляються в першу чергу в особливостях активності і саморегуляції
психічної діяльності [3].
Зазначимо, що вчені виокремлюють поняття “загальні” і “спеціальні”
здібності, водночас підкреслюючи їхню взаємопов’язаність: розвиток
спеціальних здібностей можливий лише за умови наявності в людини загальних
здібностей.
SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(39)
794
Так, С. Рубінштейн стверджує, що загальні – це
здібності до навчання і
праці, а спеціальні – це лише різні прояви, різні сторони загальної здібності до
засвоєння досягнень людської культури та її подальшого руху [7].
На наш погляд, найбільш повним є визначення поняття здібностей, яке дає
Б. Теплов –
здібності – це
індивідуально-психологічні особливості, які
Do'stlaringiz bilan baham: