Scientific Collection «InterConf», (39): with the Proceedings of the 8th International Scientific and Practical Conference «Science and Practice: Implementation to Modern Society» (December 26-28, 2020) at Manchester, Great Britain

Ситуаційні концепції лідерства. Ідея таких концепцій була представлена 
Френком Фидлером, який припустив, що людина-лідер проявляє індивідуальні 
лідерські якості при певних обставинах, при цьому вони проявляються у кожного 
по-своєму. У багатьох ідеях лідерства важливу роль відіграють фактори, які 
здійснюють вплив на можливість лідера управляти підлеглими [2]. 
Нові концепції лідерства. В основі таких концепцій лежить ідея про те, що 
результат лідерської діяльності визначається унікальними здібностями лідера, а 
саме – все змінювати. Звідси з’явилися нові теорії лідера. Найвідомішою з цих 
ідей є: ідея лідера-аналітика і ідея лідера-реформатора. Ці ідеї мають на увазі 
вплив душевної складової лідера і його навичок через внутрішній стан впливати 

---

 SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION TO MODERN SOCIETY
801 
на колектив [4]. На жаль, жодна з цих концепцій повністю не відображає 
феномен лідерства. 
Наше дослідження не буде повним без короткої характеристики лідерських 
якостей. Так, навчання людини і її самореалізація має на увазі набуття таких 
навичок, які дозволяють вести за собою підлеглих, розвивати відносини з 
людьми. Головним якістю лідера є не бажання виділитися і ідеальність, а 
справжнє право вольової та унікальної особистості повести за собою інших. 
Людина-лідер повинна відповідати всім вимогам. Проте, її послідовники 
повинні бути здатні надавати їй підтримку. В історії багато випадків, коли лідер-
реформатор не зумів себе представити і не отримав підтримки.
Людина-лідер зобов’язана бути капітаном своєї команди, натхненником, 
тим хто володіє умами певної групи людей, або її переважної більшості. 
Зауважимо, що саме суспільство зобов’язане створювати лідерів. Знання, досвід 
аналізу ситуацій, розвиток управлінських здібностей, відповідальність – це 
якості лідера. Лідер зобов’язаний навчитися приймати безліч рішень, уникати 
безвихідних ситуацій, або навпаки, створювати вигідні обставини. 
Сьогодні ми є свідками того, що під час виборчих кампаній люди обирають 
того чи іншого політичного лідера тому, що його обирають знайомі або друзі. 
Проте, більшість людей свідомо підходять до вибору політичного лідера. Це 
свідчить про те, що суспільство – це маса людей, яка потребує лідера, потребує 
того хто буде нею керувати, адже ця маса здатна робити все як інші, або робити 
все як лідер. І в цьому випадку ми звертаємось до поняття натовпу. 
Натовп – це від початку неорганізоване скупчення людей, або таке що 
втратило організованість, і яке не має загальної усвідомленої мети і знаходиться 
в стані емоційного збудження. Натовп може бути пасивним, активним, 
агресивним, демонстраційним тощо. Найголовніше, що в натовпі у людей 
нівелюється їх свідома частина, а несвідома стає найактивнішою. Виходить, що 
люди стають просто масою, якою можна керувати, адже всі вони хочуть одного 
й того ж. Не дарма кажуть “масою керувати легше, ніж освіченими людьми”. 

---

SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(39)
802 
Лідером стає той, хто здатний відійти від натовпу, позначити свою точку зору, 
донести її до інших і змусити всіх з нею погодитися. Він стає не просто обличчям 
тієї чи іншої групи, а її “ляльководом” [3]. 
Люди за своєю природою самі дозволяють контролювати себе. Більшість не 
вибивається із натовпу, намагаючись бути звичайною людиною, як всі. А про 
тих, хто намагається стати лідером кажуть, що їм “на місці не сидиться”. Тому 
стає зрозуміло, що об’єкт лідерства – пасивна більшість, що дозволяє 
здійснювати повний контроль над собою, а суб’єкт – активна меншість, що 
контролює більшість. Феноменально, але люди самі, можливо і не 
усвідомлюючи цього, прагнуть до того, щоб ними керували. 
Лідер – це людина, з якою погоджуються інші. Лідер – це людина, яка 
здатна приймати важливі рішення, щодо життєдіяльності всієї команди. Лідер – 
це людина, яка здатна відповідати за свої вчинки. 
Лідер може і не мати офіційного соціального статусу, але може фактично 
здійснювати керування групою підлеглих у міру своїх навичок і умінь. 
Лідер наглядає за діяльністю своїх підлеглих, направляє їх діяльність, але 
при цьому, він хоче вести групу тільки вперед, а послідовники самі хочуть йти 
за ним. Наукові праці свідчать про те, що навички і вміння лідера вважаються 
найбільш цінними, ніж якості, які притаманні всім і кожному. 
Лідеру властиві такі якості: компетентність, впевненість, гнучкий розум, воля 
і наполегливість, уміння розуміти психологію людей, організаторські навички.