Бердянського державного педагогічного університету



Download 3,35 Mb.
bet58/214
Sana21.02.2022
Hajmi3,35 Mb.
#20200
1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   ...   214
ЛІТЕРАТУРА
1. Всесвітня та зарубіжна література / за ред. Козира. – К., 2001. – 231 c.
2. Історія Єгипту : у 2-х книгах. – К., 1999. – 223 с.
3. Сім чудес світу. – М., 2000. – 342 с.
Владислав Іванчук,
1 курс Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв.
Наук. керівник: аспір. Ю. Ю. Королевська
ПОХОДЖЕННЯ ТА ВЖИВАННЯ ТЕРМІНУ “УКРАЇНА”
У наш час зріс інтерес до походження українського народу та його мови. Про це свідчать численні публікації, серед авторів яких не тільки фахівці-вчені, але й аматори-журналісти, письменники, інженери, лікарі, комерсанти тощо. Тому і не дивно, що поряд з науковими висновками, підтвердженими документами й фактами, висловлюється чимало казкових і міфічних уявлень про історію нашого народу та його мови. З іншого боку, деякі автори, дотримуючись застарілих догм і поглядів, відсувають початок самостійної історії українців і формування української мови аж до XVII – XVIII ст., а всі попередні періоди пов'язують з існуванням російської державності. Походження слова “країна”, “вкраїна”, “україна” губиться в темряві античних віків. “Країна”, “вкраїна”, “україна” синоніми, що мають одне слов’янське і українське походження. С. Шелухін виділяє спільний корінь “krajь” – у значенні [своя] “країна”, [власна] “земля”.
Найвірогіднішою й найпереконливішою слід вважати версію, яка пов'язує назву Україна зі словами край, країна, хоч зв'язок цей не прямий, а значно складніший. Як дослідив український учений В. Скляренко [3], процес становлення поняття “Україна” був досить тривалим і мав декілька етапів. Оскільки слов'янські племена споконвіку мали свої території, які здебільшого відділялися природними рубежами – річками, лісами, болотами, солончаками (отже, ніякої мішанини племен не було), давньослов'янське слово край “відрізок, шматок землі” набуло нового значення – “територія, що належить племені”, а згодом також і значення “крайня межа території племені, початок (або кінець) території племені, берег”. На означення простору в праслов'янській мові вживався спеціальний суфікс -іна (dol + ina = dolina “долина”, niz + ina = nizina “низина”). За цим самим зразком ще в праслов'янський період утворилося і слово країна (kraj + ina) у значенні “територія, яка належить племені”. Разом з іменником край у праслов'янській мові був також іменник украй (*ukrajь), що означав “відрізок від шматка; відділений шматок землі; відділена частина території племені; крайня межа відділеної частини території племені” [2]. На час визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі під проводом Богдана Хмельницького (1648–1654 рр.), як відзначає В. Скляренко, Україною називалися не тільки запорозькі, а вже всі наддніпрянські землі. Очевидно, від цього часу під Укрáїною стали розуміти цілу країну. Згодом ця назва поширилася й на інші східноукраїнські землі. Західноукраїнські землі й далі називалися Руссю, але поступово назва Україна поширилася й на західний реґіон і стала спільною для всієї етнічної території українців [3].
У різні часи назва “Україна” обіймала дещо різні за змістом поняття. Спочатку вживається як географічне позначення Київського порубіжжя. Тільки у кінці XIIIст. Галицько-Волинське князівство надає цій назві іншого смислового значення – “країна” або “рідна земля”. Упродовж XV-XIII ст. Одночасно існувало два значення назви “Україна”: польсько-шляхетське та українсько-народне. У першому випадку це територія Південно-Західної Русі, яка розглядалась як географічне позначення кордону між західною цивілізацією і східним “варварським” Російським православ`ям. У другому цей термін уособлював у собі порубіжні степові простори, які захищали собою рідну землю. Цей термін зустрічається навіть у Євангелії. Назва нашої країни УКРАЇНА з'явилася в останній чверті XII ст. Уперше в Іпатському списку “Повісті минулих літ”, де літописець розповідає про смерть переяславського князя Володимира Глібовича у 1187 р., сказано: “І плакали по ньому всі переясяавці... За ним же Україна багато потужила”. Через два роки, у 1189 р., було відзначено, що князь Ростислав приїхав “до України Галицької” [1]. Це мало величезне значення для утвердження національної ідентичності всього українського народу. Таким чином, складна і болісна історія націо- та державотворення українського народу відбилася й на долі власної назви його країни. Маючи в минулі століття різне змістовне наповнення, на наш час поняття “Україна” остаточно набуло значення назви нашої країни, ставши символом незалежності й предметом пошани всіх національно свідомих українців.

Download 3,35 Mb.

Do'stlaringiz bilan baham:
1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   ...   214




Ma'lumotlar bazasi mualliflik huquqi bilan himoyalangan ©hozir.org 2024
ma'muriyatiga murojaat qiling

kiriting | ro'yxatdan o'tish
    Bosh sahifa
юртда тантана
Боғда битган
Бугун юртда
Эшитганлар жилманглар
Эшитмадим деманглар
битган бодомлар
Yangiariq tumani
qitish marakazi
Raqamli texnologiyalar
ilishida muhokamadan
tasdiqqa tavsiya
tavsiya etilgan
iqtisodiyot kafedrasi
steiermarkischen landesregierung
asarlaringizni yuboring
o'zingizning asarlaringizni
Iltimos faqat
faqat o'zingizning
steierm rkischen
landesregierung fachabteilung
rkischen landesregierung
hamshira loyihasi
loyihasi mavsum
faolyatining oqibatlari
asosiy adabiyotlar
fakulteti ahborot
ahborot havfsizligi
havfsizligi kafedrasi
fanidan bo’yicha
fakulteti iqtisodiyot
boshqaruv fakulteti
chiqarishda boshqaruv
ishlab chiqarishda
iqtisodiyot fakultet
multiservis tarmoqlari
fanidan asosiy
Uzbek fanidan
mavzulari potok
asosidagi multiservis
'aliyyil a'ziym
billahil 'aliyyil
illaa billahil
quvvata illaa
falah' deganida
Kompyuter savodxonligi
bo’yicha mustaqil
'alal falah'
Hayya 'alal
'alas soloh
Hayya 'alas
mavsum boyicha


yuklab olish