ЛІТЕРАТУРА
1. Наконечний Є. Украдене ім'я : Чому русини стали українцями [Електронний ресурс] / Євген Наконечний. – Львів, 2001. – Режим доступу : http://exlibris.org.ua/nakonechny/index.html
2. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов [Електронний ресурс] / Григорій Півторак. – Режим доступу : http://litopys.org.ua/pivtorak/pivtorak.htm
3. Скляренко В. Звідки походить назва Україна? / В. Скляренко // Україна. – 1991. – № 1. – С. 20–39.
Валентина Карташова,
4 курс соціально-гуманітарного факультету.
Наук. керівник: ст. викл. О. С. Авдєєва
ПЕРШИЙ ВСЕЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ 1897 р. ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ БЕРДЯНСЬКОГО ПОВІТУ
Україна є однією з держав з поліетнічним складом населення. На сьогоднішній день гостро постало питання наукового осмислення процесу формування окремих регіонів країни. В умовах національного, державного та культурного відродження України все більшого значення набувають проблеми чисельності, національного та соціального складу населення в окремих регіонах. Вагомого значення для більш ґрунтовного вивчення соціальної історії набувають дані статистичних джерел. Активна колонізація Півдня України не лише поліпшила стан розміщення продуктивних сил на території краю, а й сприяла виникненню нових населених пунктів. Бердянський повіт у 2 пол. ХІХст. – це простір концентрованого прояву етнонаціонального фактору. Мета дослідження полягає у комплексному вивченні соціальних процесів на території Бердянського повіту в 2пол. ХІХст. – поч.ХХст. на базі введення в роботу статистичних даних Всезагального перепису 1897року.
Специфіка геополітичного положення та економічного розвитку краю великою мірою визначила особливості складу його населення. Так, за даними перепису на території Бердянського повіту налічувалось 304718 осіб обох статей ( о.о.с.), з них: дворянство налічувало 1532 о.о.с., духовенство 1101 о.о.с. З розвитком торгівлі зростала й кількість населення, що цим займалася. Так, купецтво становило 896 о.о.с. Щодо міщанства, то на території Північного Приазов'я пануючим станом воно було саме у Бердянському повіті – 32676 о.о.с. Найчисельнішою групою населення було селянство – 263958 о.о.с. Специфічну групу населення становили іноземні піддані – 3526 о.о.с. Інші стани, що не ввійшли в жодну з перелічених категорій налічували 1029 о.о.с. [3].
Таким чином, соціальний склад населення Бердянського повіту характеризувався надзвичайною строкатістю. До нього входили: дворянство, духовенство, купецтво, міщанство, селянство та інші стани. Це було зумовлено геополітичним положенням та розвитком торгівельних відносин.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бастрыга И. Начала истории Бардянска / И. Бастрыга, И. Лыман. – Запорожье, 2002.
2. Миронов Б. Н. Социальная история России периода империи (ХVIII – начало ХХ в.) : в 2 т. / Б. Н. Миронов. – СПб. : Дмитрий Буланин, 2003. – Т. 1. – 2003.
3. Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. Издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел. ХLI. Таврическая губерния / под ред. И. А. Тройницкого. – СПб, 1904.
Do'stlaringiz bilan baham: |