Світлана В’юн,
4 курс соціально-гуманітарного факультету.
Наук. керівник: ст. викл. О. С. Авдєєва
Перший всезагальний перепис населення Російської імперії 1897 року як джерело з вивчення соціальної структури населення мелітопольського повіту наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Питання соціального розвитку населення все частіше звучать у сучасному суспільному та державному житті, тому соціальна історія стає предметом широкомасштабних досліджень, адже несе величезний потік інформації, що стосується народу, суспільства в цілому та окремих його частин. Саме тому питання соціальної структури населення під час вивчення того чи іншого історичного періоду або історії певного регіону є обов’язковим, адже містить інформацію про чисельність населення, станову приналежність, основні та додаткові заняття, що є надзвичайно важливим для розкриття загальної картини історичної дійсності. Мета даної роботи полягає у дослідженні соціальної структури населення Мелітопольського повіту наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на основі Першого всезагального перепису населення Російської імперії 1897року.
Основним джерелом під час вивчення соціальної структури населення є статистичні дані. На відміну від інших джерел державного чи громадського походження, що формувалися “стихійно” у процесі діяльності державних і громадських установ та організацій, а також окремих осіб статистичні матеріали створювалися свідомо за попередньо заданою темою. Статистика покликана встановлювати чисельність населення, його зайнятість, майновий стан, національність, вік, релігійну приналежність. Важливим статистичним джерелом для істориків є матеріали державних переписів населення, які суттєво різняться від попередніх методів обліку населення шляхом проведення ревізій, які переслідували насамперед мету обліку податного населення. Перший всезагальний перепис населення Російської імперії 1897 року містив дані, що засвідчували чисельність населення, розмовну мову, станову приналежність, освіту, вік та рід занять [1, c. 314].
Матеріали Першого всеросійського перепису 1897 року [3] проаналізовані істориками недостатньо як при дослідженні соціального розвитку України у другій половині ХІХ ст., так і при вивченні окремих проблем соціальної історії, тому потребують детальнішого розгляду та аналізу. Кінець ХІХ ст. став для Мелітопольського повіту часом значних змін, які були зумовлені масовим переселенням селян до міста, відкриттям в 1874 році залізничної станції Мелітополь, розширенням мережі торгівельних закладів, збільшенням обсягу виробництва сільськогосподарських товарів, саме ці фактори сприяли зміні соціальної структури населення Мелітопольського повіту [2, c.48]. На основі даних перепису, що стосуються соціальної структури населення Мелітопольського повіту приходимо до висновків. На кінець ХІХ ст. населення Мелітополя та Мелітопольського повіту в загальній кількості складало 402 728 осіб обох статей (о.о.с.), з них дворянство спадкове та особисте 537 о.о.с. (3,46%) в Мелітополі та 1 443 о.о.с.(З,46%) у повіті, що в порівнянні з іншими повітами Таврійської губернії не є чисельним. Духовенство – в місті 52 о.о.с. (0,34%) та 1 168 (30%) у повіті. Одним із станів міста Мелітополя, чисельність якого зростала, було купецтво, загальна кількість 421 о.о.с. (2,72%), на території повіту купців нараховувалось 1 334 (0,35%). Звісно найбільш чисельними станами Мелітополя та Мелітопольського повіту, як і на інших територіях України кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст. були міщани та селяни. Кількість міщан в Мелітополі складала 8 447 о.о.с. (54,53%), а на території повіту 25 295 о.о.с. (6,53%). Селянство було найчисельнішим і складало 354 507 о.о.с. (91,54%) на території повіту та 5 491 (35,45%) умісті Мелітополі. На момент перепису на території повіту знаходилося 2 343 о.о.с. підданих іноземних держава, з них у самому Мелітополі 226 (1,46%). Інші, не чисельні, стани в загальній кількості складали 315 о.о.с. (2,04%) в місті та 1 377 (0,36%) у повіті [3, c. 2-3]. Наведені дані свідчать про те, що переважаюча більшість населення проживала в селах і значно менше в місті, що обумовлювало особливості розвитку основних видів занять населення, переважаючими серед яких були сільськогосподарські. Таким чином, соціальна структура населення Мелітопольського повіту наприкінці ХІХ ст. мало чим відрізняла від інших територій та включала в себе дворян, духовенство, міщан та селян, переважаючим був останній стан, що обумовлювалось специфікою розвитку регіону.
Do'stlaringiz bilan baham: |