Бердянського державного педагогічного університету

Література
1. Гнатюк В. Г. Останки перед християнського релігійного світогляду наших предків / В. Г. Гнатюк // Гнатюк В. Г. Вибрані статті про народну творчість. – Нью-Йорк, 1981. – С. 213–240.
2. Фразеологічний словник української мови / уклад. В. М. Білоноженко та ін. – К. : Наук. думка, 1993. – 984 с.
3. Słownik frazeologiczny języka polskiego. – Warszawa-Bielsko-Biała, 2008. – 495 s.
Тетяна Виноградова,
5 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: к.філол.н., доц. А. М. Сердюк
ЗНАЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ КОМПОНЕНТОМ “HEAD” У ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ
Актуальність роботи полягає у багатосторонньому розкритті основних властивостей компонентного складу фразеологічних одиниць, до складу яких входять лексеми “head”. Ступінь досліджуваності проблеми полягає в тому, що дана праця є внеском в дослідження мовних одиниць різного рівня, у визначенні типологічних особливостей англійської та української мов на лексичному рівні. Мета дослідження: проаналізувати, наскільки природа фразеологізмів співвідноситься із їх компонентним складом, зокрема із соматизмом “голова” та його еквівалентами в англійській мові. Основні методи дослідження: математичний метод, метод типологічного зіставлення, статистичний, описовий аналіз.
Соматичні фразеологізми представляют в сучасній англійській мові велику групу. “Соматичні” фразеологічні одиниці – це такі фразеологічні одиниці (ФЕ), де один із компонентів вражений словом – назвою частини людського тіла. “Сома” з грецької мови перекладається як “тіло”. Вивчення соматичної фразеології англійської мови є необхідним для продуктивного спілкування с представниками англомовних країн, для кращого розуміння автентичних джерел. Соматичні фразеологізми – це один із способів кодування в міжкультурній комунікації. Поява фразеологізмів тісно пов’язана з культурою.
Базове поняття когнітивної лінгвістики “концепт” є неоднозначним. С. Аскольдов вважав, що це є мисленнєве утворення, функція якого полягає у заміщенні великої кількості предметів певного роду [1, с. 266]. Як вказує Ю. Степанов, таким чином, відбувається актуалізація культурних концептів [5, с. 9-10]. Культурологічний підхід до вивчення концепту спостерігаємо також у А. Вежбицької, яка стверджує, що формування концепту відбувається за “культурно обумовленим сценарієм” [2, с. 393]. Такими сценаріями, на думку вченої, є короткі речення, через посередництво яких робиться спроба “спіймати негласні норми культури певного співтовариства” та “представити ці норми у термінах спільних для усіх людей понять” [2, с. 393]. В. Маслова поділяє концепти на дев’ять груп: 1) світ; 2) стихії та природа; 3) уявлення про людину; 4) моральні концепти; 5) соціальні поняття та відносини; 6) емоційні концепти; 7) світ артефактів; 8) концептосфера мистецтва [3, с. 70].
Людина як соціальний індивідум членує світ із т.з. суспільних стосунків, тому перспективною та маловивченою, на наш погляд, є проблема дослідження концептів групи “соціальні поняття та відносини”. Аналізувати це питання вважаємо цікавим на прикладі соматизмів. Тіло людини із філософської точки зору є складовою навколишнього світу. Тому із позиції антропофілії воно є основою для пізнавальної діяльності суб’єктом об’єктивної дійсності. За твердженням В. Постовалової, понад 90% інформації про навколишній світ людина отримує “через зорове відчуття та живе споглядання” [4, с. 53]. Це є одним із основних факторів того, що первинні знаки (у т.ч. й соматична лексика) є продуктивною основою для подальших комунікативно-прагматичних трансформацій. Ці процеси знаходять своє втілення у вторинному семіозисі, переосмисленні значення та стійких словосполученнях. У результаті проведеного дослідження ми робимо наступні висновки: універсальність у процесі функціонування лексеми “head” та її українських еквівалентів виявляється у паритеті в утворенні досліджуваних концептів.