|
ЛІТЕРАТУРА
1. Голобородько Я. Нова поетика Юрія Андруховича / Я. Голобородько // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2006. – № 19–21. – С. 45–47.
2. Гундорова Т. І. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн / Т. І. Гундорова. – К. : Критика, 2005. – 264 с.
3. Карпа І. Фройд би плакав / Ірена Карпа. – Харків : Фоліо, 2008. – 238 с.
Дар’я Переверзєва,
5 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: к.філол.н., доц. Г. М. Школа
Особливості функціонування зоосимволів в УКРАЇНСЬКій ТА ПОЛЬСЬКій фразеологічній системі
Актуальність дослідження української та польської фразеологічної символіки зумовлена необхідністю з’ясувати механізми творення фразеологізмів з компонентами-символами. Мета дослідження – схарактеризувати особливості функціонування зоосимволів в українській та польській фразеологічній системі. Методи дослідження: у роботі використано метод лінгвістичного опису, який передбачає спостереження, узагальнення й класифікацію матеріалу. Специфіка фразеологічної символіки полягає передусім в її синтетичності, вона є за своєю суттю узагальненням усієї символіки культури. Над проблемою символу як компонента фразеологічної одиниці працювали Л. Авксентьєв, В. Ужченко, В. Кононенко, О. Куцик, О. Назаренко та ін. Зокрема, Л. Авксентьєв та В. Ужченко зазначають, що “...відмінність символічного значення від інших видів значень полягає в тому, що воно з’являється в результаті існування в певному суспільстві в певний час деяких ритуалів, деяких символічних дій з тими чи іншими предметами” [1, с. 58].
Символ, наявний у складі фразеологізму, модифікує його значення. Зоосимволіка української та польської мов представлена символічним значенням слів кінь, пес (собака). Міфічні уявлення про коня пов’язують цю істоту з божественними силами. У давніх слов’ян кінь – це символ смерті й символ воскресіння сонячного божества. Прототип коня, за фразеологічним матеріалом української мови, містить таі атрибути: здоровий (інколи і веселий): здоров як кінь; моцний як кінь [2, с. 66]; норовистий: брикає як кінь на оброці [2, с. 66]; сильний (і веселий): бутний як кінь на оброці [2, с. 66]; дурний : дурний як турецький кінь [2, с. 66]; тяжко працює: працює як кінь [2, с. 67].
На символічному значенні слова пес (собака) передусім відбилося міфологічне сприйняття тварини, власне це зумовлює оцінність символу: живучий: як на собаці зі сл. загоїться [2, с. 840]; мерзне, тремтить: як собака змерз [2, с. 839]; як собака (пес) у пилипівку зі словом тремтіти [2, с. 839]; чуткий: собачий нюх у кого [2, с. 561]; злий: гарчить мов собака на прив’язі; розбісивсь як собака; сердитий як собака; злий як собака; пошитися в собачу шкуру [2, с. 685]; вірний: як вірний (вірна) собака [2, с. 430]; досвідчений: битий (бита) собака [2, с. 838]; голодний: голодний, як пес [3, с. 845]; радіє: як собака зі словом радіти [2, с. 869].
Зоосимволіка польської мови також представлена символічним значенням слів кінь, пес (собака): Baba z wozu – koniom lżej [3, с. 431]; Jak się chce psa uderzyć, to się kij znajdzie [3, с. 433]; Jak spaść, to z dobrego konia [3, с. 433]; Nie zmienia się koni w pół drogi [3, с. 436]; Pańskie oko konia tuczy [3, с. 436]; Pies ogrodnika – sam nie zje i drugiemu nie da [3, c. 437]; Zły koń i z góry nie pociągnie [3, с. 438]; Coś jest pod (zdechłym) psem [3, с. 477]; Postawić na dobrego konia [3, с. 485].
Отже, дослідження саме фразеологічного матеріалу уможливлює з’ясування принципів використання концептів та відповідно символів, щоб виявити культурно значущу інформацію й культурно значущі концепти певної мови, що, в свою чергу, повинно допомогти докладно описати мовні картини світу та їх специфіку. У результаті аналізу символів, залучених до фразеологізації базових концептів, встановлено, що одним із важливих чинників використання в культурному коді імені об’єкта, є його належність до тієї чи іншої частини міфічного простору, який і визначає символічний потенціал об’єкта.
Do'stlaringiz bilan baham: |
