«MODERN SCIENTIFIC CHALLENGES AND TRENDS»
SCIENCECENTRUM.PL
ISSUE 3
ISBN 978-83-949403-3-1
112
найбільш активні студенти, а інші воліють відмовчуватися. Такої ситуації не
слід допускати а ні в традиційному, а ні в дистанційному викладанні. Викладач,
відкриваючи дискусію, ставить питання всім, а по мірі надходження відповідей
підводить проміжні підсумки й ставить нові питання, що провокують подальше
обговорення. Мистецтво вести дискусію в такому випадку полягає в тому, щоб,
по-перше, персональний внесок кожного студента виявився значним, і по-
друге, щоб спілкування відбулося не тільки між викладачем і студентом, але й
між студентами, що задають питання один одному та відповідають на них.
Досвід проведення електронних дискусій показує, що середня
тривалість «виступу» кожного студента виявляється набагато більшою у
порівнянні з обговоренням в аудиторії завдяки нелінійній моделі спілкування.
Для ефективного функціонування системи дистанційного навчання
використовується окремий виділений канал зв‘язку, через який університет,
підключений до Української телекомунікації мережі навчальних закладів і науки
(мережа УРАН), що забезпечує для навчальних закладів і наукових установ
України якісний високошвидкісний обмін інформацією та повноцінний доступ
до глобальної мережі Інтернет.
Для успішної реалізації дистанційної форми навчання, важливим є
використання ефективних підходів та наукових принципів навчання. В останні
роки успішно розвивається новий науковий напрямок – акмеологія, що
розглядає розвиток як постійне вдосконалення, а підсумком його є результат,
досягнутий особистістю.
Здійсненню акмеологічного підходу в навчанні сприяє застосування
принципів перспективності та наступності в навчанні. Ці принципи є двома
аспектами одного процесу. Навчальній діяльності поставлена мета є
перспективністю. Для нашого дослідження перспективністю є професійна
компетентність та мобільність вчителя іноземної мови, а наступність – це
сформована комунікативна компетентність студента певного ступеня
навчання, розвиток якої триває. Названі вище принципи і підходи сприяють
реалізації дистанційної форми навчання, що забезпечує формування
самоорганізації та саморозвитку студентів.
Дистанційну освіту від традиційних форм відрізняють наступні
характерні риси:
-
можливість займатися в зручний для себе час, у зручному місці і темпі.
Час для освоєння дисципліни не регламентований.
-
Можливість
формувати
навчальний
план,
що
відповідає
індивідуальним чи груповим потребам, з набору незалежних навчальних
курсів-модулів.
-
паралельне з професійною діяльністю навчання, тобто без відриву від
виробництва.
-
одночасне
звертання
до
багатьох
джерел
навчальної
інформації(електронних бібліотек, банків даних, баз знань тощо) великої
кількості тих, хто навчаються.
-
ефективне використання навчальних площ, технічних і транспортних
засобів, концентроване й уніфіковане представлення навчальної інформації і
мультидоступно неї знижує витрати на підготовку фахівців.
Do'stlaringiz bilan baham: |