Бердянського державного педагогічного університету

ЛІТЕРАТУРА
1. Иванов А. О. Английские разговорные формулы : учеб. пос. для пед. инст-тов и спец. “Иностр. яз.” / А. О. Иванов, Дж. Поуви. – М. : Просвещение, 1989. – 128 с.
2. Садовин А. Компетентность или компетенция межкультурной коммуникаций / А. Садохин // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2007. – № 3. – С. 39–56.
3. Соловйова Э. Понятие социокультурной грамотности в курсе обучения иностранным языкам / Э. Соловйова // Иностранные языки в школе. – 2007. – № 2. – С. 17–23.
Ілона Павлюк,
5 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: к.пед.н., доц. О. І. Попова
СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ПОРІВНЯЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
У ПОЕЗІЯХ ЛІНИ КОСТЕНКО
Порівняння належать до класичних тропів, так чи так систематизуючись та розглядаючись ще з античних часів, а тому дослідники стилістики вважають їх уже цілком знаними і шукають інших секретів художнього мовлення. Якщо добре розібратися, то з’ясовується, що порівняння – не просто троп, а врешті-решт основа людського мислення з його асоціативністю і напрямком від знаного до незнаного. У термінах компаративної структури це шлях від об’єкта до суб’єкта, порівняння пізнавального, гносеологічного, яким ішло і йде людство, пізнаючи світ, повторює й порівняння художнє. Однак останнє слугує не так пізнанню суб’єкта, як глибшому й емоційнішому розкриттю його сутності. Порівняльні конструкції досить детально досліджували С. Рошко, В. Добош, але художнє мовлення Ліни Костенко під таким кутом зору ще не вивчалося. Об’єктом дослідження є художнє мовлення Ліни Костенко, зокрема до вжитих нею порівнянь. Предмет дослідження становлять порівняльні конструкції Ліни Костенко. Метою роботи є аналіз порівняльних конструкції в поезіях Ліни Костенко, що дає можливість всебічно і глибоко усвідомити, наскільки мовні засоби дозволяють автору виразно змалювати образи персонажів, розкрити їх характери.
Порівняльна конструкція складається з трьох компонентів: суб’єкт порівняння, об’єкт порівняння й основа порівняння, які сукупно становлять єдине структурно-семантичне ціле. Таке розуміння "порівняння" охоплює не тільки реальні, але й ірреальні порівняння у складі простих і складних речень: "Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказаним" [1, с. 49]; "І як за сонцем повертає сонях, так довго вслід чомусь дивились ми" [1, с. 25]; "Поезія – це свято, як любов" [1, с. 38]. Суб’єктами порівнянь у поезіях Ліни Костенко найчастіше виступають люди, частини тіла, абстрактні поняття, явища природи, наприклад: "Від магістралі за два метри, уся закутана в що є, сидить бабуся, як Деметра, у відрах моркву продає" [1, с. 59]; "Дівчата ходять, мов княгині" [1, с. 59]. Іноді для підсилення поетеса в межах одного речення застосовує порівняльні конструкції різного ряду, наприклад: "Це все було як марення, як сон, любов підкралась тихо, як Даліла, а розум спав, довірливий Самсон"[1, с. 53].
Серед об’єктів порівнянь зустрічаються назви: тварин ("І тільки сонце, сонце, сон… над нерозгаданістю літер на скелі дикій, як бізон" [1, с. 29]; "На плечі стрибне слава, як пантера, – він не помітив, бо косив траву" [1, с. 47]); птахів ("Старий співак співав, як пелікан, проціджуючи музику крізь воло" [1, с. 50]); "На голови, де наче солов’ї, своє гніздо щодня звивають будні, упав романс…"[1, с. 50]; "Мої думки, як дикі голуби, в полях шукали синього притулку"[1, с. 54]); рослин та їх частин ("І тільки на привалі, в ті рідкісні хвилини, коли ще в свої тачки жінки не запряглись, ті буковки вірменські виводять, як стеблини, і слізьми поливають, і букви проросли" [1, с. 26]); людей ("Тож Галя Вишняківна підійшла, була про все розпитана дискретно і лагідно, як молода особа, з уникненням подробиць" [1, с. 72]); побутових речей ("Струшується сад, як парасолька" [1, с. 58]; "І віднайшла гірку печаль свою світань, І п’ю, немов невиброджену брагу" [1, с. 54]; "А мені ж, може, просто хочеться щастя, тугого й солодкого, як шоколад" [1, с.38]; "Така тепер на світі коновальня, що треба мати нерви, як дроти" [с. 38]; "Відходять вірші, наче поїзди" [1, с. 41]).
Отже, у творчості Ліни Костенко нами виділено значну кількість порівняльних конструкцій. Вони уточнюють і конкретизують різні явища чи предмети, допомагають письменниці створити яскраві картини та образи. У поезіях зустрічаються традиційні порівняння, але більша частина – це оригінальні конструкції, де об’єкт і суб’єкт висвітлюють світосприйняття Ліни Костенко.