|
ЛІТЕРАТУРА
1. Вежевич Т. Е. Педагогические условия развития лидерских качеств учащихся : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Т. Е. Вежевич. – Улан-Удэ, 2001. – 198 с.
2. Волков И. П. К критике “теории черт” лидерства / И. П. Волков, Ю. И. Емельянов // Человек и общество. – 1993. – № 11.
3. Проблема лідерства в ретроспективі [Електронний ресурс] / О. В. Пономаренко // Педагогическая наука : история, теория, практика, тенденции развития. – 2010. – № 1. – Режим доступу до журналу : http://www.intellect-invest.org.ua/rus/pedagog_editions_e-agazine_pedagogical_science_vypuski_n1_2010_st_16/
Ганна Мироненко,
4 курс Інституту психолого-педагогічної
освіти та мистецтв.
Наук. керівник: к.психол.н., доц. Т. П. Малихіна
СОЦІАЛЬНИЙ ФАКТОР ВИНИКНЕННЯ ДИТЯЧИХ СТРАХІВ
Сучасна людина в своєму житті неодмінно стикається з великою кількістю негативних ситуацій, які згубно впливають на її психічний стан, призводячи до виникнення почуття страху. Страх – нормальне людське почуття, що змушує нас захищатися, тобто спрацьовує інстинкт самозбереження. На думку авторів Л. Божович, А. Бодалев, В. Мухіна, Т. Рєпіна та інших, дитина як найбільш чутлива частина соціуму підвергається різноманітним негативним впливам. В останні роки, як свідчать дослідження (І. Дубовина, О. Гарбузов, О. Захаров, Е. Ковалева та ін.), найбільш розповсюдженими явищами є тривожність та страхи у дітей. Проблемою дослідження дитячих страхів займалися К. Ізард, Гарі Стек Салліван, Л. Виготській, А. Леонтьев, А. Запорожець та ін.
За визначенням, що його дав В. Остапов, страх – це реакція на конкретно існуючу загрозу, а тривога – це стан передчуття неприємної події без видимої причини (вона існує тільки у свідомості людини) [1, с. 54]. У найзагальнішому вигляді страх умовно класифікують на: ситуаційний (виникаючий в незвичайних ситуаціях) і особово обумовлений (зумовлюваний характером людини, тривожною недовірливістю), реальний і уявний; гострий і хронічний. Прийнято виділяти також вікові страхи, поява яких частіше за все співпадає з відповідними змінами в житті дитини. Дитячі страхи, характерні для певного віку, є показником повноцінного розвитку емоційної сфери дитини. Для здорового, нормально розвиненого малюка переляк і страх – природна реакція, що проявляється в процесі пізнання оточуючого світу. В дошкільному віці страхи виникають частіше, ніж у подальші роки. Для кожного віку характерні свої страхи. Отже, з усього вищезазначеного слідує висновок, що проблемі дитячих страхів необхідно приділяти пильну увагу. Метою нашого дослідження стало визначення та корекція дитячих страхів. Для діагностики страхів у дітей дошкільного віку використано тест “Страхи в будиночках” (Тест О. І. Захарова, модифікація М. А. Панфілової).
Більшість дітей, починаючи з 3-річного віку бояться: захворіти, заразитися; померти; залишатися одні в кімнаті, квартирі; бояться нападів бандитів; смерті батьків; якихось людей; покарання; казкових персонажів (Баба Яга, Кощій і т. п.), спізнення в дитячий садок; страшних снів; деяких тварин (вовк, собака, змія, павук і т.п.); транспорту (машина, потяг); стихійної біди; висоти; глибини; замкнутого простору; води; вогню; пожежі; кров; уколів; лікарів; болі несподіваних різких звуків. Середнє число страхів у дівчаток вище, ніж у хлопчиків. Найбільш чутливі до страхів діти 6-7-літнього віку.
Розроблена нами психокорегуюча програма орієнтована на корекційну роботу з дітьми, що мають різноманітні страхи. Дана програма повністю спрямована на роботу з різними страхами, що виникають у дітей дошкільного віку. Мета програми: психологічна підтримка дітей, що відчувають страхи. Психокорекційна робота проводиться у чотири етапи: 1. Діагностичний. 2. Інформаційний. 3. Практичний. 4. Контрольний. Цикл практичних занять розраховано на 7 годин, тобто 10 занять. Заняття проводяться з групою (5-6 чоловік) дітей двічі на тиждень. Після психокорекційної роботи ми провели діагностику, яка засвідчила, що програма психокорекції є ефективною. Так, наприклад, діти експериментальної групи почали менше боятися: залишатися удома наодинці; нападу, бандитів; захворіти, заразитися померти; батьків; запізнитися у дитячій садок; майже перестали боятися болі, уколів та лікарів. Серед дітей контрольної групи ці показники майже не змінилися. У цілому, проведена теоретична і практична робота виявилася успішною і ефективною. Виходячи з аналізу дослідно-експериментальної роботи, можна прийти до висновку, що гіпотеза: своєчасна діагностика та корекція страхів у дітей дошкільного віку допоможе дітям позбавитися від страху, підтвердилася. Це означає, що поставлена в роботі мета досягнута.
Do'stlaringiz bilan baham: |
