ЛИТЕРАТУРА
1. Авдеева Н. Н. Ранний этап в развитии личности / Н. Н. Авдеева // Психология личности : теория и эксперимент. – М., 1985.
2. Баженова О. В. Диагностика психического развития детей первого года жизни / О. В. Баженова. – М., 1986.
3. Кошелева А. Д. Аффективное поведение в дошкольном возрасте и его роль в психическом развитии ребенка / А. Д. Кошелева // Материалы межвузовской научно-практической конференции, посвященной памяти К. С. Лебединской. – М., 1995. – С. 64–67.
Ольга Малихіна,
4 курс Інституту психолого-педагогічної
освіти та мистецтв.
Наук. керівник: к.психол.н, доц. Т. П. Малихіна
ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВСТАНОВЛЕННЯ ДРУЖНІХ СТОСУНКІВ
У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
Соціально-економічні і політичні процеси, що відбуваються в сучасній Україні, зумовили зміни в моральній атмосфері суспільства. В період нестабільності, погіршення соціальних умов життя, дефіциту спілкування, відчуженості особливо гостро постає проблема взаєморозуміння людей, довіри між ними, щирого ставлення один до одного. Тому однією з важливіших проблем сучасного суспільства була та залишається проблема формування дружнього відношення до іншої людини, адже актуальність звернення до вивчення дружби обумовлена значними змінами в суспільстві, які вплинули на ціннісні орієнтації людини у сфері міжособистісних стосунків
У психологічній науці проблема дружби та дружнього спілкування досліджувалася з різноманітних теоретичних позицій: теорія міжособистісної перцепції й розуміння людини людиною (В. М’ясищев, О. Бодальов, В. Панферов, В. Куніцина); фактору для розвитку особистості (І. Кон, В. Лосенков); екзистенційна психологія, що вивчає проблеми змісту людського існування, вибору, близькості й ізоляції (В. Франкл); несвідомі механізми, що впливають на стосунки з оточуючими людьми, необхідність щирих, відкритих відносин (М. Бахтін, З. Фрейд, Ф. Перлз, К. Роджерз, М. Бубер); вікові кризи (Б. Ананьєв, Е. Еріксон); схожості між людьми як важливого фактору дружнього спілкування, що простежується в дослідженнях необіхевіоризму (Д. Тібо, Г. Келлі) і т.д.
Серед всього різноманіття міжособистісних стосунків дружба займає визначне місце. Дружба – особливий вигляд взаємин, що має самоцінність і характеризується безкорисливістю, глибиною й інтимністю, вибірковістю та взаємною симпатією. Особливо гостро проблема вибору друга постає в підлітковому віці. Цей період характеризується бурхливим зростанням самосвідомості й потреби в інтимності, саме в ньому спілкування з однолітками набуває абсолютно виняткової значущості, адже підлітки в цей час проходять особливу школу соціальних стосунків – вчаться розуміти один одного, взаємодіяти. Дружні відносини цього періоду найчастіше зберігаються протягом усього життя.
Метою нашого дослідження стало визначення залежності встановлення дружніх відносин підлітків від гендерних атитюдів особистості. Експериментальна група склала 36 респондентів – учнів 8-х класів школи-гімназії № 2 м. Бердянська у віці 13-14 років, з них 14 хлопців, 22 дівчини. Для проведення експериментальної роботи нами був використаний наступний діагностичний інструментарій: проективна методика “Малюнок чоловіка і жінки” Н. Романової, направлена на вивчення гендерних установок та атитюдiв особистості; методика “Маскулінність-фемінинність” С. Бема, яка призначена для діагностики психологічної статі і визначає міру андрогинності, маскулінності і фемінинності особистості; анкета “Уявлення про дружбу” Є. Юркової, призначена для виявлення загальної змістовної структури соціальних уявлень про дружбу. У підлітковому віці здійснюється нове осмислення та оцінка людиною своєї гендерної ідентичності; конкретизація і закріплення уявлень про зміст та виконання гендерних ролей. Результати наявності тих чи інших гендерних установок для кожної статі добре простежується з таблиці.
Таблиця 1
Do'stlaringiz bilan baham: |