Бердянського державного педагогічного університету

Ольга Лиходід,
5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій.
Наук. керівник: ст. викл. С. К. Акімов
ВПЛИВ ІНТЕРНЕТ-АДДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
На ефективність навчальної діяльності студентської молоді у вищих навчальних закладах впливають індивідуальні психологічні особливості особистості, зокрема, рівень інтелекту, темперамент, здатності, самооцінка, навчальна мотивація, характер тощо. Інтернет є ефективним дослідницьким інструментом, що сприяє успішній навчальній діяльності студентів. Проте сучасна молода людина часто зустрічається з проблемами щодо використання глобальної мережі, а це інколи призводить до виникнення аддиктивної поведінки. Аддиктивна поведінка особистості, розкриває три основні напрямки – біомедичний (І. Анохіна, Ю. Арзуманов, Є. Бабаян, І. Пятницька), соціальний (Є. Дюркгейм, Г. Беккер, Р. Мертон) і психологічний (Б. Братусь, С. Березин, Є. Берн, Р. Гарифуллін, Т. Донських, А. Данилин, Е. Змановська, В. Каган, Ц. Короленко, А. Личко, І. Пятницька, С. Смагін, Г. Старшенбаум) [1-3]. Метою нашого дослідження є аналіз індивідуальних психологічних особливостей студентської молоді та з’ясування ролі Інтернету в навчальній діяльності особистості, як потенційного аддиктивного агента.
Поняття “аддиктивна поведінка” використовується деякими вченими для опису поведінки, що передбачає вживання різних психоактивних речовин і алкоголю на тому етапі, коли ще не сформувалася фізична залежність [1-3]. І. Малкіна-Пих виокремлює певні фактори, що роблять Інтернет привабливим потенційним аддиктивним агентом. До них, зокрема, належать: можливість численних анонімних соціальних інтеракцій; віртуальна реалізація фантазій і бажань з установленням зворотного зв'язку; знаходження бажаних “співрозмовників”, що задовольняють будь-яким вимогам; можливість встановлення контакту з новими особами та контроль над цим контактом; необмежений доступ до інформації, до різних видів розваг; участь в іграх [3, с. 678]. Діяльність студента є своєрідною за своїми метою і завданням, змістом, зовнішніми і внутрішніми умовами, засобами, труднощами, особливостями протікання психічних процесів, проявами мотивації. Вона в цілому не ставиться до сфери матеріального виробництва. Основне в діяльності студента – вчитися, брати участь у науковому і громадському житті, у різних заходах, які проводяться з навчальною й виховною метою. До особливостей діяльності студента слід віднести: своєрідність цілей і результатів (підготовка до самостійної праці, оволодіння знаннями, навичками, розвиток особистих якостей), особливий характер об'єкта вивчення (наукові знання, інформація про майбутню працю); навчальна діяльність студента протікає в запланованих умовах (програми, терміни навчання); особливі засоби діяльності – книги, лабораторне устаткування тощо; для діяльності студента характерною є інтенсивність функціонування психіки, незвичайно висока інтелектуальна напруга; у процесі діяльності у студентів виникають перевантаження та з'являються завдання, що викликають напруженість (складання іспитів, заліків, виконання контрольних робіт тощо).
Психологи й педагоги найчастіше апелюють до таких індивідуально-психологічних особливостей учнів, як рівень інтелекту (здатність засвоювати знання, уміння, навички й успішно застосовувати їх для виконання завдань); креативність (здатність самому виробляти нові знання); навчальна мотивація, що забезпечує сильні позитивні переживання під час досягнення навчальних цілей; висока самооцінка, що призводить до формування високого рівня домагань тощо. Інтернет не тільки відкриває широкі можливості щодо реалізації здібностей студентів, але й дає можливість компенсації відсутніх якостей. Працюючи в Інтернеті, студент активно використовує всі пізнавальні психічні процеси. Він шукає необхідну інформацію, ставить запитання й висловлює власну думку на тематичних форумах, спілкується з цікавими для нього людьми. Усе це спрямовує студента до успішної навчальної діяльності й розвитку його інтелектуальних здібностей. Але не можна забувати, що в певний момент може відбутися втрата власного “Я” з заміною на “Я-віртуальне” і Інтернет замість засобу досягнення мети може стати метою.
У навчальній мотивації також не менш важливу роль відіграє використання Інтернету. Неважливо на що спрямовані мотиви (одержання знань, професії, диплома), для досягнення кожного з них студентові необхідний Інтернет. Відмінність полягає тільки в тому, що один студент читає наукові сайти, шукає й аналізує інформацію, а інший – копіює готові реферати, курсові, дипломи. При цьому кожний проводить досить тривалий час у мережі, нерідко, забуваючи про споконвічно поставлені цілі і завдання, що свідчить про наявність у студента Інтернет-аддиктивної поведінки. Помічено, що серед Інтернет-аддиктів переважають особистості із шизоїдною, нерідко істероїдною акцентуацією характеру. Вони прагнуть реалізувати свої істероїдні риси у віртуальному світі, шляхом знайомства й спілкування в чатах, яке з боку істероїдов є псевдологією [2, c. 102]. Інтернет-аддикти особливостями характеру відрізняються й від особистостей з хімічною залежністю. У перших вкрай рідко зустрічаються гепертимні, нестійкі, епілептоїдні типи акцентуацій. Говорячи про Інтернет-аддиктивну поведінку студентської молоді, важливим є факт порушення об'єктивного сприйняття студентами часу, проведеного в мережі. Певною мірою важливо не те, скільки часу студент проводить за комп'ютером, а чи не збільшується неухильно цей час у зв’язку з проблемами в організації та саморегуляції студентом своєї діяльності. У студента порушується уміння правильно планувати свій час, що може привести до проблем у навчальній діяльності. У сучасному суспільстві ефективність навчальної діяльності багато в чому залежить від використання інформаційних технологій і зокрема можливостей мережі Інтернет. Але залучення Інтернету до студентської діяльності може носити подвійний характер.
Важливим фактором формування Інтернет-адиктивної поведінки є індивідуально-психологічні особливості особистості студента (темперамент, стійкість навчальної мотивації тощо). При цьому можна говорити, що в індивідуально-психологічній поведінці порушується об'єктивність сприйняття дійсності і суджень людини, здатність до планування діяльності, змінюється структура мотивації та цінностей. Здійснений аналіз різних теорій пояснюючих аддиктивний розлад, аналіз індивідуально-психологічних особливостей особистості студента та ролі Інтернету в студентській діяльності вимагає більш повного розкриття на експериментальному матеріалі.