Бердянського державного педагогічного університету

ЛІТЕРАТУРА
1. Шайдукова Л. К. Особенности формирования и течения алкоголизма у женщин : автореф. дисс. на соискание научн. степени доктора мед. наук / Л. К. Шайдукова. – М., 1996.
2. Егоров А. Ю. Ранний алкоголизм у девушек: современные особенности / А. Ю. Егоров // Вопросы психического здоровья детей и подростков. – 2002. – № 2. – С. 78–80.
3. Кравченко С. Л. Структурно-временные характеристики формирования алкоголизма у женщин / С. Л. Кравченко // Вопросы наркологии. – 2002. – № 1. – С. 41–47.
Адель Кондраткова, Світлана Нєсмєлова,
6 курс Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти.
Наук. керівник: к.психол.н., доц. Л. Р. Кашкарьова
ВПЛИВ РІВНЯ МОТИВАЦІЇ ДО ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ
НА НАВЧАЛЬНУ МОТИВАЦІЮ СТУДЕНТІВ
Вивчення закономірностей формування та активізації провідних мотивів навчання, які впливають на розвиток професійної спрямованості студента є одним з важливих завдань професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Мотиваційна готовність студентів є необхідним компонентом успішної професійної діяльності, тому вивчення цієї проблеми є актуальним. За останні роки різні підходи до розв’язання проблеми формування мотивації навчальної діяльності були запропоновані в дисертаційних дослідженнях Н. Бондаренко, О. Гузенко, І. Зайцевої, В. Клачка, Н Клименко, І. Красноголової, О. Музики, В. Тимошенко. Результати аналізу цих наукових джерел свідчать, що проблема формування мотивації навчальної діяльності майбутніх фахівців у галузі педагогіки та психології досліджена недостатньо. Мета нашого дослідження: виявити закономірності між рівнем мотивації до досягнення успіху студентів та їх навчальними мотивами. Дослідження проводилося серед студентів І та IV курсів Інституту початкової освіти та практичної психології БДПУ.
У результаті дослідження рівнів мотивації до досягнення успіху нами було виявлено, що 31% студентів I курсу мають середній рівень мотивації, 53% – помірно високий, 16% – занадто високий. На IV курсі 50% студентів мають середній рівень мотивації, 40% – помірно високий, 10% – занадто високий. Як бачимо, на I і IV курсах більша частина студентів має середній рівень мотивації до досягнення успіху. Звертає на себе увагу те, що на IV курсі відсоток студентів з помірно високою та занадто високою мотивацією знизився. Слід зазначити, що низького рівня мотивації не виявлено.
Ми дослідили навчальні мотиви цих груп студентів. Так, у студентів із середнім рівнем мотивації до досягнення успіху, як на I, так і на IV курсах переважають професійні мотиви і мотиви творчої самореалізації. Найнижчий показник у студентів мають мотиви уникнення. На відміну від IV, на I курсі високий процент мають навчально-пізнавальні мотиви, також переважають мотиви престижу. Проте, на IV курсі найбільший відсоток належить комунікативним, соціальним та мотивам уникнення. Тобто, у студентів із середнім рівнем мотивації до досягнення успіху, як на I, так і на IV курсах достатньо високий процент посідають саме професійні мотиви та мотиви творчої самореалізації. Показник навчально-пізнавальних мотивів на IV курсі відносно знижується.
Для помірно високого рівня мотивації до досягнення успіху характерно, що найвищий відсоток на I та на IV курсах мають професійні мотиви. Також ми бачимо, що у студентів I курсу високі показники комунікативних мотивів, мотивів престижу, творчої самореалізації та навчально-пізнавальних. Показники усіх мотивів на IV курсі знижуються, крім мотивів уникнення. У студентів IV курсу, окрім навчально-пізнавальних мотивів, значущими також є комунікативні, соціальні та мотиви творчої самореалізації. Мотиви уникнення знаходяться на низькому рівні в усіх студентів. У групі студентів із занадто високим рівнем мотивації до досягнення успіху на І курсі дуже високі показники комунікативних, престижних, професійних і соціальних мотивів. На IV курсі ситуація змінюється: пріоритетними залишаються комунікативні мотиви і мотиви престижу. Професійні, навчально-пізнавальні і соціальні мотиви мають низький рівень. Мотиви творчої самореалізації з середнього рівня перейшли до високого. Мотиви уникнення мають низький показник на обох курсах.
Рівень мотивації до досягнення успіху студентів з І до IV курсів мають тенденцію до зниження. Це можна пояснити тим, що у процесі навчання, професіоналізації, студенти починають більш адекватно оцінювати свої можливості. Престиж для старшокурсників перестає відігравати велику роль, студенти шукають інші шляхи досягнення успіху. На І курсі (особливо у студентів із занадто високим рівнем мотивації до досягнення успіху) рівень мотивів престижу завищений, це говорить про неадекватну самооцінку першокурсників, а також може свідчити про те, що вони обрали спеціальність не за покликанням. На І курсі провідними навчальними мотивами у студентів з різними рівнями мотивації до досягнення успіху є комунікативні, престижу, професійні, навчально-пізнавальні, соціальні.
Для І курсу найбільш продуктивні, з точки зору подальшої професіоналізації, є студенти з помірно високим рівнем мотивації до досягнення успіху. Для IV курсу – це середній та помірно високий рівні мотивації до досягнення успіху (бачимо стабільну зацікавленість обраною професією, творчою самореалізацією). У студентів із занадто високим рівнем мотивації до досягнення успіху переважають мотиви комунікативні, престижу, творчої самореалізації, в той час, як мотиви професійні, навчально-пізнавальні, соціальні знаходяться на низькому рівні. Це може свідчити про те, що студенти бачать себе не в ролі професіонала за обраною професією, а в ролі професіонала в іншій сфері діяльності (наприклад, науковій, громадській).