Павло Демиденко,
6 курс соціально-гуманітарного факультету.
Наук. керівник: к.психол.н., доц. Л. Р. Кашкарьова
ДИНАМІКА НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
У наш час в Україні відчувається дефіцит компетентних педагогічних кадрів. За роки незалежності ця проблема загострилася, адже кожного року педагогічні ВНЗ випускають тисячі студентів, які навчалися “на бюджеті” за державним замовленням, але ці “кваліфіковані кадри” не йдуть працювати за фахом. Для цього, крім матеріальних, існує ще достатня кількість психологічних, моральних та соціальних причин. Велику роль у цьому процесі відіграє мотиваційна сфера особистості студента, на аналіз динаміки якої й було спрямоване наше дослідження.
20–21 грудня 2010 р. ми провели опитування серед студентів першого, четвертого та п’ятого курсів соціально-гуманітарного факультету БДПУ з метою діагностики й порівняння їх мотивації до досягнення успіху та навчальної мотивації. Для цього були використані спеціальні методики Т. Елерса, а також А. Реана й В. Якуніна у модифікації Н. Бадмаєвої. Цікавим результатом дослідження є те, що у студентів четвертого й п’ятого курсів взагалі не виявлено низького рівня мотивації до досягнення успіху.
У студентів першого курсу виявлено такі результати щодо навчальної мотивації: високий рівень комунікативних мотивів, мотивів престижу та творчої самореалізації мають близько 67% респондентів; мотивів уникнення, соціальних та навчально-пізнавальних мотивів – близько 33%; професійних мотивів – аж 100%. Аналіз цих результатів може свідчити про правильно організований процес навчання і вдало обрану методику підготовки майбутніх учителів. Низький рівень навчальної мотивації виявлено лише у 9% першокурсників. Проте, якщо врахувати “природний відтік” (зменшення кількості вступників під час навчання), можна припустити, що студенти з низькою мотивацією просто “відсіюються”. Крім того, відомо, що чим вище мотивація людини до успіху, тим нижча готовність до ризику. На нашу думку, це позитивно позначається на навчанні (як результат – такі студенти найбільш вірогідно перейдуть на наступний курс).
Що ж стосується п’ятикурсників із середнім рівнем мотивації до досягнення успіху, то вимальовується досить цікава картина – тут взагалі відсутній високий рівень мотивів уникнення невдач, творчої самореалізації та професійних мотивів. Така ситуація наштовхує на думку, що ця категорія студентів орієнтована на роботу, не пов’язану зі своїм фахом і творчою діяльністю, яка є дуже нестабільною. Щодо інших результатів дослідження, то чітко простежується підвищення рівня навчальної мотивації з підвищенням рівня мотивації до досягнення успіху і поступове його зменшення з переходом студентів на старший курс. На нашу думку, це пов’язано з вищим рівнем адаптації й соціалізації студентів старших курсів порівняно з молодшими, поступовою зміною соціальних ролей, а також з активною підготовкою до трудової діяльності або з її початком (більшість старшокурсників працюють, мають індивідуальні графіки). Причому найчастіше така діяльність значної частини майбутніх учителів не пов’язана зі спеціальністю. Звідси й відносно нижча мотивація до навчання.
Таблиця 1
Do'stlaringiz bilan baham: |