Бердянського державного педагогічного університету

ЛІТЕРАТУРА
1. Беляева Е. И. Модальность и прагматический аспект директивных речевых актов в современном английском языке : автореф. дис. на соискание научной степени докт. филол. н. : 10.02.04 “Германские языки” / Е. И. Беляева. – М., 1988 – 40 с.
2. Searle J. R. A taxonomy of illocutionary acts / J. R. Searle // Minnesota Studies in the Philosophy of Science. – Minnesota : University of Minneapolis, 1975. – P. 170–175.
Марина Курочкіна,
5 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: к.пед.н., доц. О. А. Халабузар
ВАРІАТИВНА МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ-ЛІНГВІСТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Радикальні зміни, які відбуваються у сучасному вітчизняному освітньому середовищі і віддзеркалюють тенденції розвитку європейської освіти, особливо акцентують необхідність переорієнтації освітнього процесу у ВНЗ на забезпечення умов формування громадянина розвинутого демократичного суспільства, якому притаманна динаміка соціального прогресу. В таких умовах на перше місце виходить здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, самостійно встановлювати істину та аргументовано захищати свою позицію. Психолого-педагогічна література свідчить про недостатню на цей час розробку проблеми формування культури логічного мислення студента-лінгвіста. Тому метою дослідження є розкриття шляхів формування означеного новоутворення на заняттях іноземної мови. Аналіз літератури з психології, педагогіки, логіки виявив, що послідовне виконання логічних операцій та дій має результатом високий рівень культури логічного мислення майбутніх лінгвістів, що передбачає удосконалення уміння виділяти головне, уміння порівнювати, уміння встановлювати причинно-наслідкові знання; уміння узагальнювати. Всі означені вміння можна формувати під час проведення занять з англійської мови та літератури.
Так, на основі методики В. Євдокимова пропонуємо адаптовану стратегію “Сенкан”, яка допомагає закріпити уміння робити висновки, визначати головне [2, c. 32]. Для того, щоб створити сенкан, студентам необхідно дотримуватись таких правил: 1. Перша строка складається з одного слова – поняття, що характеризуватимуть. 2. Друга строка складається з опису, що представлене двома прикметниками. 3. Третя – визначає характерні дії та складається з трьох дієслів. 4. Четверта складається з фрази, що складається з 4 слів та висловлює ставлення до теми. 5. П’ята строка складається з одного слова- синоніма до теми, у якому сформульована сутність поняття або висновок.
З метою виявлення у студентів уміння вичленовувати істотні ознаки, було розроблено завдання, орієнтоване на дослідження особливостей логічного мислення. За характером ознак, що виділяються, можна судити щодо превалювання стилю мислення: абстрактного або конкретного. Формування уміння порівнювати слід починати з пояснення сутності уміння; при порівнянні понять необхідна більш висока ступінь абстракції; знайомства з предметами вже недостатньо, потрібні узагальнені знання видів, родів, класів. Формування прийому встановлення причинно-наслідкових зв’язків має відбуватися у єдності з формуванням уміння виводити нові положення. Для закріплення уміння встановлення причинно-наслідкових зв’язків було розроблено завдання “Пошук максимального обсягу інформації”. Студентам пропонується фраза з 7-10 слів та завдання відшукати якомога більше інформації, висуваючи гіпотези. Інформацію слід при цьому поділяти на: однозначну – 100%; вірогідну, коли неможна нічого стверджувати; сумнівну. Також можна застосовувати завдання “Відновлення цілісного сюжету (речення) на основі кількох слів”, яке має за мету розвиток спроможності створювати ціле, спираючись на мінімум інформації.
Безперечно, процес формування культури логічного мислення студентів-лінгвістів в умовах реалізації варіативної методики передбачає ціннісне ставлення до оволодіння логікою мислення а також теоретико-практичну готовність студентів.