Scientific Collection «InterConf», (39): with the Proceedings of the 8th International Scientific and Practical Conference «Science and Practice: Implementation to Modern Society» (December 26-28, 2020) at Manchester, Great Britain

 
Матейко Лілія Зеновіївна 
Аспірантка І курсу 
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна 
ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ
В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19 
Аграрна галузь є однією із визначальних у структурі економіки України. В 
останні роки вона демонструє динамічний розвиток, є гарантом продовольчої 
безпеки в країні, джерелом задоволення внутрішнього попиту на продукти 
харчування і формування експортного потенціалу. У І півріччі 2020 року в 
структурі експортного потенціалу України продукція АПК та харчової 
промисловості займала 44,4%. Особливо вагомими є її частка в експорті 
зернових культур – 44,3%; олії – 25%; насіння олійних культур – 7,5%. 
В умовах глобальних економічних викликів, нестабільності і кризових явищ 
роль агровиробництва суттєво зростає. Такими викликами в даний час є пандемія 
COVID-19, яка вплинула на всі сфери економіки і суспільного життя. Не оминула 
вона і агропродовольчу галузь. Однак, на відмінну від інших галузей економіки 
агропродовольчий сектор постраждав від COVID-19 найменше. Означена теза 
пояснюється тим, що попит на продукти харчування є постійним. Проте 
структура цього попиту може суттєво змінюватись, а це впливатиме на тенденції 
розвитку агробізнесу. Для агровиробників негативним наслідком може стати 
зниження цін на продовольчу продукцію у зв’язку із експортними бар’єрами та 
підвищенням рівня її пропозиції. Представники агробізнесу очікують, що з 
наступного 2021 року через коронавірусні обмеження аграрії відмовлятимуться 
від виробництва великих партій агропродукції [1, c.7]. 
Науковці зазначають, що за правильної державної підтримки агросектора 
України він може перетворити сьогоднішню загрозу від COVID-19 на ринкові 

---

 SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION TO MODERN SOCIETY
395 
переваги. Це пов’язано із дією чинників, які приводять до зниження попиту на 
дорогі продукти і зростання попиту на базові, незамінні продовольчі товари, такі 
як пшениця кукурудза, олія, круп’яні культури [2]. Це якраз є ті культури на 
виробництві яких зорієнтований агробізнес України. 
Наукові дослідження засвідчують, що обсяги виробництва і збуту 
агропродуктів залежать від: якісної сировинної бази, кон’юнктури зовнішніх 
ринків, рівня цін, фінансових ресурсів держави та підприємств, природно-
кліматичних умов, науково-технічного прогресу, внутрішніх факторів 
виробництва, розвитку логістики, наявності складської інфраструктури тощо. 
Вплив COVID-19 на формування аграрного ринку в найближчій перспективі 
буде пов'язаний із дією наступних чинників: 

коливанням цін на сільськогосподарську продукцію. Насамперед це 
пов’язано із обмеженням торгівлі з іншими країнами – Китаєм, країнами ЄС, які 
є основними із найбільших споживачів зернових культур. Теперішня ситуація 
спровокувала: зниження попиту на глобальному ринку, що призведе до 
надлишку продукції внаслідок якого можливе зниження цін і доходів всіх 
учасників агропродовольчого процесу.

проблеми із закупівлею палива, добрив, насіння та посівного матеріалу. 
На роботу агарного ринку вплив мають також і інші супутні галузі, які через 
карантин припинили або обмежують свою роботу.

обмеження роботи підприємств, призведе до вивільнення працівників, які 
не зможуть вільно переміщуватись і працювати в період карантину. В результаті 
можуть порушитись технологічні агропродовольчі процеси (посівів і збору 
сільськогосподарських культур) і як наслідок падіння доходів учасників 
агробізнесу [3]. 
На наш погляд для того, щоб зменшити вплив карантинних коронавірусних 
обмежень на аграрний ринок безпосереднім виробникам та українській державі 
необхідно: 

здійснювати постійний моніторинг виробництва враховуючи теперішні 

---

SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(39)
396 
попит, пропозицію і зміну тенденцій на внутрішньому і зовнішніх ринках; 

кооперувати виробничі та збутові канали просування агропродукції; 

удосконалювати кооперацію між учасниками агропродовольчого ланцюга; 

здійснювати укрупнення, кооперацію та інтеграцію товаровиробників в 
орієнтації на експорт, враховуючи зміну чи послаблення коронавірусного режиму. 

державна підтримка та страхування виробників агропродукції. 
Ми вважаємо, що розвиток агропродовольчого виробництва й підвищення 
його ефективності в сучасних умовах, неможливий без підтримки з боку 
держави, особливо на міжнародному рівні, який безпосередньо наближений, як 
для здійснення ефективного результату в умовах нестабільності аграрної галузі 
України повинна орієнтуватись на інноваційні технології у світі. Підтримку всіх 
учасників агропродовольчого ланцюга і поєднання власних економічних 
інтересів із соціальною відповідальністю [4, c.91]. 
Незважаючи на пандемію коронавірусу і проблемами які пов’язані із нею 
Україна має значні перспективи розвитку аграрної галузі, є значний потенціал 
збільшення виробництва. Однак необхідно забезпечити впровадження техніки і 
технологій сільськогосподарського виробництва, вдосконалення якості аграрної 
продукції та її відповідність міжнародним стандартам.