SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(39)
158
UDC 330 – 502
Пойдин Петро Іванович
Аспірант
ДУ Інституту економіки природокористування та сталого
розвитку НАН України
МОЖЛИВОСТІ ОКРЕМИХ ІНСТРУМЕНТІВ НЕЕКОНОМІЧНОГО
СПРИЯННЯ У ДОСЯГНЕННІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ
Функціонування в Україні інструментів неекономічного сприяння захисту
довкілля і підвищення рівня екологічної безпеки на сьогодні є відносно новим
явищем.
Євроінтеграційні процеси посилюють запровадження методів, які
здійснюють опосередкований вплив на економічних агентів
з метою досягнення
відповідного рівня стану довкілля. Серед таких інструментів можна виділити
добровільні підходи та екологічне маркування.
Добровільні підходи являють собою зобов’язання фірм чи галузей
поліпшити свої екологічні показники поза зобов’язаннями, що визначені на
законодавчому рівні.
Добровільні угоди дозволяють досягти консенсусу та залучати зацікавлені
сторони, але часто підтримуються
регулярним контролем, щоб перевірити, чи
екологічні показники насправді покращуються.
Такий вид угод укладається між державними органами влади та приватними
сторонами, або між галузями економіки. На разі він поширений у 24 країнах світу
і охоплює 146 варіантів добровільних підходів.
Наприклад такий інструмент є звичним явищем у Нідерландах де вони
зустрічаються під назвою «пакти», або «джентльменські угоди». Регуляторний
фактор держави відображаються у санкціях. Наприклад, фірми, які беруть участь
в
угодах про енергоефективність, можуть отримують звільнення від
оподаткування, якщо вони досягають своїх цілей, або втрачають його, якщо
цього не роблять. Фірми, які беруть участь у Пакті для промисловості основних
SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION
TO MODERN SOCIETY
159
металів, повинні кожні 4 роки готувати екологічні плани із зазначенням
поточних показників викидів та планами їх скорочення. Якщо вони не виконають
своїх планів, вони будуть виключені з угоди і підпадати під менш гнучку систему
дозволів [1].
Таким чином використання даного інструменту стосується економічних
суб’єктів тільки на добровільних засадах, водночас,
він дає вигоди у вигляді
системи пільг від держави.
У нашій країні прикладом використання добровільних угод є угоди про
партнерство щодо сертифікації енергоефективності будівель між агенством
Держенергоефективності та ВНЗ. На разі такі договори підписано з 43-ма
закладами вищої освіти [2].
Здійснення відповідного аудиту відбувається на підставі Закону України
«Про енергетичну ефективність будівель» від 1 липня 2019 року [3] відповідно
до Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека,
енергоефективність, конкурентоспроможність», посилюються вимоги до
будівель, запроваджуються механізми стимулювання енергоефективності в
житловому
секторі
та
підтримуються
ініціативи
з
підвищення
енергоефективності будівель [4].
У результаті реалізації відповідних аудитних
робіт кожна бюджетна
установа зможе перевірити рівень своєї енергоефективності та отримати
відповідні рекомендації щодо її підвищення.
Здійснення даної сертифікації з точки зору екологічної безпеки дасть
можливість забезпечити зменшення використання енергетичних ресурсів а отже
зменшити викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище. Крім того,
вивільнення фінансових ресурсів зекономлених на сплаті платежів за енергоносії
може стимулювати їх вкладання у інші соціально важливі заходи, в тому числі у
енергозберігаючі технології.
Do'stlaringiz bilan baham: