Нуряддин казымов


лазым олан мцсбят кейфиййятляри автоматик шякилдя формалашдырмыр. Аталар  демиш: «щалва-щалва демякля аьыз ширин олмур»



Download 2,14 Mb.
Pdf ko'rish
bet51/351
Sana23.02.2022
Hajmi2,14 Mb.
#143533
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   351
Bog'liq
Məktəb Pedaqogikası - Nurəddin Kazımov

74
лазым олан мцсбят кейфиййятляри автоматик шякилдя формалашдырмыр. Аталар 
демиш: «щалва-щалва демякля аьыз ширин олмур». Тярбийянин тяшкил едилдийи 
шяраит дя нязяря алынмалыдыр. Мясялян, ев тапшырыьыны йериня йетирмяйян 
шаэирдя щяр ъцр шяраитдя «2» йазмаг щямишя истянилян нятиъяни вермир. 
Чцнки ев тапшырыьыны иъра етмямяйин мцхтялиф сябяби ола билир. Сябяби 
арашдырылмадан ъязаландырылан шаэирд бязян бящаняляр ахтармаьа, щятта 
йалан данышмаьа мейл эюстярир.
Ушагларын тярбийясиндя нязяря алынмасы ваъиб олмайан кичик ъящят 
йохдур. Чцнки кичик щесаб едилян ъящятляр дя ушаг шяхсиййятиня тясир 
эюстярир.
Эюрцляъяк ишин мащиййятини баша дцшмяк, онун аиля цчцн, халг 
цчцн ящямиййятини дярк етмяк тярбийя ишиндя мяна кясб едир. Мяктяб-
дя йахшы охумаьын, тялимдя максимум сяй эюстярмяйин, ишэцзар ол-
маьын мянасыны айдын тясяввцр едян шаэирдин фяалиййяти, адятян, даща 
сямяряли олур, шяхсиййятиндя файдалы кейфиййятлярин формалашмасы 
сцрятлянир.
Тярбийя олунан шяхсдя йалныз нюгсан эюрмяк, щяр дяфя нюгсаныны 
онун нязяриня чарпдырмаг лазыми сямяря вермир; беля щалларда тярбийя 
олунанла тярбийя едян арасында учурум йараныр: биринъи икинъидян 
узаглашмаьа, онун эюзцня эюрцнмямяйя чалышыр. Нюгсанларыны тез-
тез ешидян шяхс щямин нюгсана алыша билир. Беля адамларда юзцня инам 
азалыр, нюгсаныны арадан галдырмаг цчцн лазымынъа сяй эюстярмир. 
Диггятля, гайьы иля йанашылдыгда нюгсаны олан шяхсин характериндя 
щансыса йахшы ъящятлярин олдуьуну мцяййянляшдирмяк мцмкцндцр. 
Бу ъцр ъящятляря истинад етдикдя характердяки нюгсаны арадан 
галдырмаг асанлашыр; нюгсанлы характерин сащиби ятрафдакы адамларын 
ядалятли, гайьыкеш олдугларыны, писля йанашы йахшыны да гейд етдиклярини 
эюрцр, юз гцввясиня инам йараныр, нюгсаныны ляьв етмяйя чалышыр.
Мцяллимя, тярбийячийя, валидейня щюрмят щисси ушаглара балаъа-
лыгдан ашыланмалыдыр. Тярбийячийя щюрмятин яшйа формасына дцшмясиня 
йол вермяк олмаз. Щюрмятин яшйа формасында ифадяси щям верянин, 
щям дя аланын яхлагыны позур; нязярдя тутулан мягсяд ушаьы тякидля 
охумаг щявясиндян салыр. Тялим-тярбийя ишиндя шаэирдин тярбийячийя 
дярин щюрмяти, щягиги ряьбяти онун бцтцн тапшырыгларыны вахтында, йцк-
сяк сявиййядя йериня йетирмясиндян, дярся даим щазыр эялмясиндян, 
юзцнц нцмуняви эюстярмясиндян ибарят олмалыдыр. Щядиййяни бунда 
эюрян мцяллим шаэирдляринин эюзцндя уъалыр, онларын гялбиндя юзцня 
мющкям мяняви абидя уъалтмыш олур.
Бу ъцр мцяллим нцмуняси тярбийядя явязсиз ящямиййтя маликдир; 
нцмуня сащиби юзц щисс едир ки, онун шяхсиййятиня, зящмятиня, фяалий-


75
йятиня йцксяк гиймят верилир, сайылыр, сечилир; даща йахшы ишлямяйя сяйини 
артырыр.
Тярбийядя мцяллим нцфузу мцяллимин юзцндян, юз цзяриндя ня 
дяряъядя тякидля ишлядийиндян, щямкарлары иля, шаэирдлярля, валидейн-
лярля, иътимаиййят нцмайяндяляри иля ряфтарындан чох асылыдыр. Бунунла 
йанашы, мцяллим нцфузу дювлят органларынын, иътимаиййятин мцяллимя 
мцнасибятинин характери иля, мцяллим нцфузуну онларын ня дяряъядя 
горудуглары иля дя ялагядардыр.
Эюрцндцйц кими, Милли педагоэика беля щесаб едир ки, инсан 
шяхсиййятиндя баш галдыран хцсусиййятляри педагожи просесля, йяни тялим, 
тярбийя васитяси иля бу вя йа диэяр истигамятя йюнялтмяк мцмкцндцр.

Download 2,14 Mb.

Do'stlaringiz bilan baham:
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   351




Ma'lumotlar bazasi mualliflik huquqi bilan himoyalangan ©hozir.org 2024
ma'muriyatiga murojaat qiling

kiriting | ro'yxatdan o'tish
    Bosh sahifa
юртда тантана
Боғда битган
Бугун юртда
Эшитганлар жилманглар
Эшитмадим деманглар
битган бодомлар
Yangiariq tumani
qitish marakazi
Raqamli texnologiyalar
ilishida muhokamadan
tasdiqqa tavsiya
tavsiya etilgan
iqtisodiyot kafedrasi
steiermarkischen landesregierung
asarlaringizni yuboring
o'zingizning asarlaringizni
Iltimos faqat
faqat o'zingizning
steierm rkischen
landesregierung fachabteilung
rkischen landesregierung
hamshira loyihasi
loyihasi mavsum
faolyatining oqibatlari
asosiy adabiyotlar
fakulteti ahborot
ahborot havfsizligi
havfsizligi kafedrasi
fanidan bo’yicha
fakulteti iqtisodiyot
boshqaruv fakulteti
chiqarishda boshqaruv
ishlab chiqarishda
iqtisodiyot fakultet
multiservis tarmoqlari
fanidan asosiy
Uzbek fanidan
mavzulari potok
asosidagi multiservis
'aliyyil a'ziym
billahil 'aliyyil
illaa billahil
quvvata illaa
falah' deganida
Kompyuter savodxonligi
bo’yicha mustaqil
'alal falah'
Hayya 'alal
'alas soloh
Hayya 'alas
mavsum boyicha


yuklab olish