Навчальний посібник правнича клінічна освіта в україні навчальний посібник київ, 2020

Розділ ІІІ
Методика правничої допомоги і правничої просвіти
він вважає за потрібне. Наприклад, першими запитаннями загального 
характеру можуть бути такі: «Чому Ви вирішили звернутися до нас?». 
«Що у Вас сталося?», «Чим ми можемо Вам допомогти?», «Розкажіть 
мені про Вашу проблему?» тощо.
Такі типові питання, як правило, викликають досить широкі за обсягом 
відповіді, в яких клієнт має можливість сформулювати проблему своїми 
словами. Не всі клієнти однаково реагують на такі запитання. Одні – да
-
ють короткий, лаконічний виклад суті проблеми, інші – розповідають 
про проблему значно розлогіше. Проте, відповідаючи на такі запитання, 
клієнт має можливість розповісти про свою проблему те, що він вважає 
за потрібне, почавши з того, що йому видається найбільш доцільним, в 
тому порядку і з тими акцентами, які він сам визначить.
Слухаючи клієнта, потрібно мати на увазі, що людина розповідає про 
свої проблеми, як правило, в найбільш сприятливому світлі для себе і 
буде відповідати на поставлені запитання таким чином, щоби виправда
-
ти свою позицію та щоби правник/студент-консультант її схвалив. Під час 
відповідей клієнта на поставлені запитання студент-консультант пови
-
нен стимулювати розкриття ним своєї проблеми, проявляючи при цьому 
емпатичне ставлення до нього.
Загальна типова помилка, якої часто припускаються правники з мо
-
тивів економії часу або переконаності в типовості проблеми, полягає в 
тому, що вони не завжди вислуховують до кінця виклад клієнтом його 
проблеми, і переривають його розповідь. Цього робити не треба тому, 
що кожна життєва ситуація може мати такі особливості, які будуть відріз
-
няти її від подібних, а її можливе вирішення – від інших типових рішень. 
Крім того, клієнт може розцінити таку поведінку правника як неповагу 
до себе. Якщо ж студент-консультант припускається поспіху в співбесіді, 
то він може пропустити окремі факти, емоції клієнта та його особисті по
-
гляди на проблему, що в результаті може призвести обох до небажаного 
результату.
Цього можна уникнути, якщо правник буде вислуховувати клієнта, 
не перериваючи, до повного завершення ним викладу своєї проблеми, 
поки не з’ясується, в чому полягає її суть і не стане ясно, яким чином клі
-
єнт хоче, щоб вона була розв’язана. До переривання розповіді клієнта в 
тактичній формі можна вдатися лише в тому випадку, коли вона не сто
-
сується справи або містить повторення уже сказаного. Якщо одержана 

---

152