|
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ:
ГАЛАЙ Андрій Олександрович
розділи 1.1.3.; 1.2.1.; 1.2.3.; 3.3.1.;
3.3.2.; 3.3.4.; 3.3.5.; 3.4.1.; 3.4.2.
ГАЛАЙ Вікторія Олександрівна
розділи 3.4.2.
ЄЛОВ Віталій Андрійович
розділи 3.1.1.;3.1.2.
КОЛІНЧУК Христина Гарольдівна
розділи 1.1.4.
ЛОГУШ Любов Володимирівна
розділи 3.2.3.
ЛОДЖУК Максим Тарасович
розділи 1.1.1.; 1.1.2.; 1.2.2.
МАТВЄЄВА Юлія Іванівна
розділи 1.1.4.; 2.1.2.; 2.1.3.
МЕНДЖУЛ Марія Василівна
розділи 3.3.3.
МУРАНОВА Віра Володимирівна
розділи 3.3.1.; 3.3.2.
САВЧИН Михайло Васильович
розділи 3.3.3.
СОЛОМ’ЯНИЙ Віктор Ростиславович
розділи 3.1.3.
СУЩЕНКО Володимир Миколайович
Вступ; розділи 2.1.1.; 2.1.2.
ТОКАРЬ Яна Олександрівна
розділи 3.2.1.; 3.2.2.
УДОД Микола Васильович
розділи 1.2.4.
ЦИП’ЯЩУК Марія Богданівна
розділи 2.2.1. – 2.2.3.
ЧУМАК Ксенія Олександрівна
розділи 3.3.4.
ЯНИШЕН Віктор Петрович
розділи 3.2.1.; 3.2.2.
За загальною редакцією
В. М. Сущенка
ЗМІСТ
РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИКА ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ І ПРАВНИЧОЇ ПРО-
СВІТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
3.1. МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ НАДАННЯ ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ
. 143
3.1.1. Інтерв’ювання клієнта . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .143
3.1.2. Консультування клієнта. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .155
3.1.3. Складання правових висновків і проектів процесуальних
документів.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .168
3.2. ПРЕДСТАВНИЦТВО ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ КЛІЄНТА
. . . . . . . . . . . 182
3.2.1. Теоретичні засади представництва клієнта . . . . . . . . . . . .182
3.2.2. Особливості представництва інтересів клієнта в органах
державної влади, місцевого самоврядування, перед
фізичними і юридичними особами . . . . . . . . . . . . . . . . .197
3.2.3. Альтернативні способи вирішення спорів. Медіація. . . . . . .205
3.3. МЕТОДИКА ОКРЕМИХ НАПРЯМКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНОЇ
КЛІНІКИ
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 215
3.3.1. Правнича допомога у протидії домашньому насильству . . . .215
3.3.2. Правнича допомога у системі пенітенціарних установ. . . . . .218
3.3.3. Правнича допомога у захисті прав біженців і внутрішньо
переміщених осіб . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
222
3.3.4. Правнича допомога у захисті прав військовослужбовців та
членів їх сімей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .229
3.3.5. Перспективи професійної спеціалізації діяльності
Юридичних Клінік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .234
3.4. МЕТОДИ, ФОРМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПРАВОВОЇ ПРОСВІТИ
. . . . 241
3.4.1. Загальні засади правової просвіти . . . . . . . . . . . . . . . . .241
3.4.2. Програма «ПРАКТИЧНЕ/ВУЛИЧНЕ ПРАВО» (STREET LAW) . . . .253
ВСТУП
Правнича клінічна освіта в Україні як форма/метод практичної підго
-
товки студентів правничих закладів вищої освіти до майбутньої профе
-
сійної діяльності має свою майже чвертьвікову історію.
Зміст цієї форми/методу підготовки майбутніх правників-практиків поля
-
гає у створенні у самій структурі («при») правничого закладу вищої освіти/
правничого факультету університету штатного чи позаштатного навчаль
-
но-практичного підрозділу (лабораторії, громадського об’єднання тощо),
основною метою діяльності якого є набуття студентами практичних умінь
і навичок з надання реальної правничої допомоги особам з числа неза
-
можних верств населення, які не мають фінансових можливостей сплатити
адвокату гонорар за надання їм такої допомоги. Таким чином організація
і діяльність таких інституцій має подвійну мету: з одного боку – надання
реальної правничої допомоги людині, яка її потребує, а з іншого – набуття
студентами, які виявили бажання працювати в такій структурі на волонтер
-
ських/добровільних засадах, реального первинного досвіду: у спілкуванні
з людиною, яка звернулась по допомогу; в аналізі конкретних життєвих
ситуацій і правових відносин, в які щоденно вступає людина, на підставі
законодавчих та нормативно-правових актів; консультування клієнтів; під
-
готовки правових висновків, процесуальних документів та рекомендацій; в
окремих випадках – навіть, представництво інтересів особи перед іншими
особами, органами державної влади, та місцевого самоврядування.
Основною організаційною формою правничої клінічної освіти є функ
-
ціонування правничих/юридичних клінік.
1
Перші такі клініки в Україні по
-
1
Не зважаючи на той факт, що останніми роками в законодавстві та науковій літературі України за
-
кономірно набувають значного поширення україномовні терміни «правник, правничий, правнича»
(що походять від основного, базового для правників терміну «право») замість «юрист, юридичний,
юридична», автори в тексті посібника зберегли традиційно звичну назву розглянутої нами інституції/
структури - «Юридична клініка», віддаючи належну повагу багаторічній історії її створення.
чали працювати наприкінці 90-х років минулого століття у (при) закладах
вищої освіти міст Донецька і Києва. Необхідно зауважити, що створення і
діяльність перших юридичних клінік в Україні почасти викликали певний
скептицизм в студентському і викладацькому середовищах та далеко
не завжди знаходили підтримку керівництва юридичних закладів вищої
освіти. Прихильники традиційної академічної освіти довгий час чинили
певний «опір» такому інноваційному методу практичної підготовки май
-
бутніх правників, віддаючи перевагу навчальним і виробничим практи
-
кам.
З огляду на зазначене, більшість існуючих сьогодні юридичних клінік
створювались, як правило, за виняткової ініціативи окремих викладачів
і студентів та за кошти іноземних партнерів на базі неурядових право
-
захисних організацій. Переважною метою діяльності цих клінік була не
стільки їх освітянська спрямованість, скільки – задоволення активно зро
-
стаючих потреб суспільства у сфері правничої допомоги та правого про
-
світництва.
Винятком із такого «правила» було створення у 1999 році юридичної
клініки як Експериментальної навчальної лабораторії факультету правни
-
чих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія». Ця
клініка вперше в Україні була створена з самого початку як самостійний
структурний підрозділ факультету зі своїм штатним розписом і бюджет
-
ним фінансовим забезпеченням навчально-педагогічного навантаження
керівника, методиста і викладачів-тренерів. В такому статусі ця юридич
-
на/правнича клініка продовжує свою діяльність дотепер.
Становлення та розвиток правничої клінічної освіти за минулі роки
пройшли декілька етапів: від певного скепсису і не визнання її доцільнос
-
ті до майже всеохоплюючого запровадження у всіх правничих закладах
вищої освіти за підтримки міністерств: освіти і науки та юстиції України.
У 2003 –2004 навчальному році національну мережу юридичних клінік
(на той час 18 клінік у чотирнадцяти областях України) було об’єднано в
Асоціацію юридичних клінік України як всеукраїнську громадську органі
-
зацію, мета діяльності якої спрямована на надання організаційної та ме
-
тодичної підтримки діяльності юридичних клінік та сприянню розвиткові
правничої клінічної освіти. Тепер до Асоціації юридичних клінік України
увійшло 54 клініки, що беруть активну участь у забезпеченні доступу не
-
заможних верств населення до безоплатної правничої допомоги і пра
-
вового просвітництва. Слід відзначити вагомий внесок у розвиток прав
-
ничої клінічної освіти в Україні протягом всього періоду її запровадження
з боку постійних партнерів-донорів: Міжнародного Фонду «Відроджен
-
ня», Агентствa США з міжнародного розвитку (USAID), Координатора
проектів ОБСЄ в Україні (OSCE Project Co-ordinator in Ukraine).
Розвиток правничої клінічної освіти в Україні та інших країнах світу
спонукав розвиток науково-практичних досліджень у цій сфері, що доз
-
волило створити в останнє десятиліття неабиякий бібліографічний фонд
різних публікацій навчально-методичної літератури.
Набутий досвід розвитку правничої клінічної освіти завдяки діяльно
-
сті юридичних клінік та його узагальнення дозволили колективу авторів
підготувати цей навчальний посібник. Структура і зміст посібника, на
думку його авторів, віддзеркалюють сучасні тенденції у сфері практичної
підготовки майбутніх правників в стінах вищих навчальних закладів.
Посібник складається з трьох розділів, з яких: перший – присвячений
загальним положенням правничої клінічної освіти, включаючи історію її
становлення, поняття, мету, завдання і соціальну роль, види і форми та
-
кої освіти, а також – організаційно-правові засади діяльності юридичної
клініки; другий – розкриває базові етичні та психологічні засади прав
-
ничої клінічної освіти; третій – висвітлює основні положення методики
правничої допомоги і правової просвіти в юридичній клініці. До кожного
Do'stlaringiz bilan baham: | 
