ЛІТЕРАТУРА
1. Куліш М. Твори в 2 томах / Микола Куліш ; [упоряд. Л. С. Танюк]. – К. : Дніпро,1990. – Т. 2. – 506 с.
2. Кузякіна Н. П’єси Миколи Куліша / Наталя Кузякіна. – К. : Радянський письменник,1970. – 445 с
Вікторія Білоусова,
6 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: к.філол.н., ст. викл. С. С. Журавльова
“Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемдесят лет назад” П. Куліша як перший історичний роман в українській літературі
Завданням історичного роману є відтворення у художній формі певної епохи у розвитку людства. У такому романі історична правда поєднується з правдою художньою, історичний факт – з художнім вимислом, справжні історичні особи – з особами вигаданими, вимисел уміщений в межі зображуваної епохи [3, с. 608]. Перший історичний роман у світовій літературі належить авторству В. Скота (“Уеверлі”, “Айвенго” та ін.), якому вдалося поєднати історичний факт з художнім вимислом за допомогою як романтичних, так і реалістичних засобів зображення.
В українській літературі першим зразком історичного роману є “Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемдесят лет назад” п. Куліша, який вийшов у світ 1843 року. Внаслідок негативного поціновування сучасниками цей твір письменника і на сьогодні залишається поза увагою літературознавців. Важливою подією стала публікація А. Яцько перекладу роману українською мовою у 2008 році. Мета нашої розвідки – з’ясувати особливості твору “Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемдесят лет назад” П. Куліша як історичного роману. Цей роман належить до такого типу творів історико-поетичної романтичної течії, у яких відсутній історичний сюжет. Тут діють вигадані герої, але вони міцно “прив’язані” до реалій певного часу, певної епохи, а саме – 1763 року.
У романі “Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемдесят лет назад” лейтмотивом виступає фольклорний мотив батьківського прокляття, запозичений автором безпосередньо з народних дум: “– Рука Господня настигне тебе, сине невдячний! – скрикнув старий Чарниш так голосно, що луна пройшла по всьому будинку, розвішана по стінах зброя задзвеніла й самі гетьмани, здавалося, здригнулися в своїх рамах. – Зважніє на тобі страшна десниця його! Тисяча бід, тисяча лих спаде тобі на голову! Тинятимешся з краю до краю, й ніколи нога твоя не торкнеться батьківського порогу! Нещасний! І звідки утупив тобі у голову цей злочинний намір? Хіба забув ти моє навчання, мій батьківський наказ і пораду? Хіба забув, що воля батьківська є воля Божа? Бідна твар! Тікай з очей моїх, тікай, і щоб я тебе не бачив ніколи!” [2, с. 250], через яке героя переслідують нещастя і смерть, а земля не приймає його тіло.
Сюжет твору напружений, з елементами пригодницького жанру і властивими йому несподіваними поворотами подій, неочікуваною розв’язкою. У центрі пригод – Михайло Чарнишенко, вихований на козацьких піснях, історичних переказах і легендах. Він мріє про подвиги і славу, але не думає про отчий дім, вітчизну, йде добровольцем у царську армію, щоб захищати чужі українському народові інтереси імперії: “…народився козаком, й прагну бою та слави!” [2, с. 225]. Буквально шлях Михайла пролягає до гадяцького полку Крижановського, а в переносному значенні – це дорога в нікуди людини, яка втратила зв’язок із рідним народом, батьками, традиціями [1, с. 42]. Фінал роману зумовлений зловіщою роллю романтичного злодія – Крижановського, підступність якого проявляється то приховано, то відкрито. Написання Пантелеймоном Кулішем роману “Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемдесят лет назад” спричинене безпосереднім впливом творчості як В. Скотта (наприклад, використання історико-етнографічних коментарів), так і М. Гоголя (протиставлення героїчного минулого сучасності).
Do'stlaringiz bilan baham: |