|
ЛІТЕРАТУРА
-
http://onlinegamez.ru/node/98
-
http://livestreet.kz/blog/54.html
-
http://users.i.com.ua
Марина Пейчева,
6 курс Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти.
Наук. керівник: к.психол.н., доц. Л. Р. Кашкарьова
ВПЛИВ НАВЧАЛЬНОГО КОЛЕКТИВУ
НА ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТА
Проблема мотивації поведінки й діяльності людини є однією з головних у психології. Структура мотивів студента, сформована під час навчання у ВНЗ, стає стрижнем особистості майбутнього фахівця. Саме тому вивчення мотивації у студентському віці є актуальною психологічною проблемою. Метою нашого дослідження було виявлення впливу навчального колективу на структуру мотивів студента. У проведеному дослідженні брали участь студенти I-VI курсу Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти БДПУ. Вибірка склала 69 студентів. Особливістю вибірки було, те, що її склали переважно особи жіночої статі (98%), що в цілому відображає специфіку Інституту.
Результати дослідження показали, що мотивація досягнення дуже високого і високого рівня характеризується переважанням мотиву прагнення успіху (60%); середній рівень мотивації досягнення характеризує те, що домінуючий мотив (прагнення успіху чи уникнення невдачі) яскраво не виражений (61,9%); мотивація досягнення низького рівня характеризується переважанням мотиву уникнення невдачі (54,6%). Загалом студентів характеризує переважання мотивів уникнення невдачі, що зумовлює незадоволення від навчання, низьку потребу в поліпшенні досягнутих результатів, надання переваги стандартним способам та мінімальному об’єму виконання завдань, уникнення проявів творчості й ініціативи. Переважна більшість студентів з домінуючим мотивом уникнення невдачі навчається, аби “не мати неприємностей”, що, звичайно, не сприяє їх особистісному професійному становленню.
Але на різних курсах роль домінуючих мотивів змінюється. За п’ять-шість років навчання у ВНЗ у системі мотивів збільшився мотив досягнення соціального статусу, а мотив набуття професійних умінь зменшився. Збільшилася сила “потреби досягнення” й мотиву творчого досягнення, а сила мотиву “формально-академічного” досягнення знизилася. При співставленні пізнавальних інтересів студентів із слабким і сильним мотивом “формально-академічного” досягнення було встановлено, що їх інтереси за змістом, глибиною і ступенем теоретичної спрямованості відрізняються менше, ніж у тих, хто мав різні мотиви творчого досягнення, але більше, ніж у студентів з однаковою “потребою досягнення”.
Було також встановлено, що вище зазначені зміни в мотиваційній сфері студентів носять специфічний характер, обумовлений впливом саме вузівського учбово-навчального колективу. Мотив набуття професійних знань і мотив творчого досягнення, зріст яких був відмічений за роки навчання студентів у ВНЗ, відповідає основним задачам, які стоять перед даним колективом, і цінностям, які цей колектив поділяє: підготовка перспективних спеціалістів і наукові досягнення. Із соціально-психологічної точки зору вузівський колектив для студентів виступає як референтна група. На основі цього можна сформулювати положення, згідно з яким однією з умов, які стимулюють і визначають спрямованість розвитку мотиваційної сфери людини у студентському віці, є її включення тривалий час до складу нової референтної соціальної групи із специфічними, особливостями “групової свідомості”. У процесі “засвоєння” цінностей цієї групи і відбувається розвиток мотиваційної сфери людини в цей період. На основі даних про розвиток мотиваційної сфери студентів була підтверджена гіпотеза про залежність напряму розвитку мотивації від специфіки соціальної групи, членом якої протягом тривалого часу є людина, а також від взаємовідносин у групі. Усі ці мотиви можуть бути в різних співвідношеннях між собою і мати різний вплив на навчання, тому повне уявлення про мотиви студентів можна отримати після виявлення значимості всіх цих компонентів складної мотиваційної структури.
Результати нашого дослідження показують, що у процесі навчання у ВНЗ сила мотиву навчання й засвоєння обраної спеціальності знижується. За даними, отриманими під час опитування, причинами цього є: незадоволення перспективою роботи, недоліки в організації навчального процесу, побуту й дозвілля, недоліки виховної роботи. Студенти, які більш самостійні й схильні до авторитарності та ригідності, виявляють більш суттєве зниження професійної спрямованості. Навчальний процес має бути більшою мірою спрямованим на формування внутрішньої мотивації студентів. Вміле використання мотивації досягнень, яка спрямована на певний результат, отриманий завдяки власним здібностям людини, веде до підвищення якості навчання. Мотив набуття професійних знань і мотив творчого досягнення, що стоїть перед даним колективом, а також цінності, які цей колектив поділяє: підготовка перспективних спеціалістів і наукові досягнення, є важливими факторами, що сприяють активності студентів у процесі навчання.
Do'stlaringiz bilan baham: |
