ЛІТЕРАТУРА
1. Бажин Е. Ф. Методика определения уровня субъективного контроля / Е. Ф. Бажин. – Л., 1984. – 21 с.
2. Хекхаузен X. Мотивация и деятельность / Х. Хекхаузен. – М. : Педагогика, 1986. – Т. 2.
3. Кондратьева М. В. Мотивация достижения успеха в структуре личности в современной психологии [Электронный ресурс] / М. В. Кондратьева. – Режим доступа : http://science.ncstu.ru/articles/hs/07/psych/32.pdf
Богдан Кальченко,
2 курс Інституту психолого-педагогічної
освіти та мистецтв.
Наук. керівник: к.психол.н., доц. Т. П. Малихіна
ТИСК ГРУПИ НА ІНДИВІДУАЛЬНУ ДУМКУ ЛЮДИНИ
Кожна людина, що живе в суспільстві, включена у безліч різних соціальних груп (родина, навчальна група, дружня компанія і т.д.). У кожній з цих груп вона займає визначене положення, має деякий статус, до нього пред’являються певні вимоги. Група здійснює вплив на особистість. Підпорядковуючи думки особистості груповій думці, щоб уникнути конфлікту, група тисне на людину, виникає явище конформізму. Проблему групового тиску в різні роки розробляли Т. Адорно, Е. Фромм, Р. Мертон, Д. Статт, Г. Маркузе, С. Мілгрем тощо. Джерельною базою щодо даної проблематики серед вітчизняних дослідників стали роботи Л. Гозмана, О. Шестопал, Л. Столяренко та інших.
Явище конформізму пов'язано з групою. З тим, як може група впливати на окрему людину. Якщо людина згодна з думкою більшості, з думкою або переконанням групи – він отримує підтримку і схвалення. Навпаки – якщо він йде проти течії, то зустрічає невдоволення, відкидання, ненависть. Таких людей називають нонконформістами. Здебільшого вони лідери, генератори ідей, новатори. Якщо людина є лідером у колективі – то йому буде дозволено невелике відхилення від загальної поведінки. Нонконформіст пропонує нові ідеї, йде неходжені стежкою. Подібний образ думок не приносить популярності. Спочатку його не сприймають, або вважають ідіотом, але через деякий час люди приймають нові рішення і спокійно користуються усіма благами цивілізації. Так влаштований світ: Спочатку ненависть, глузування, обурення, потім цікавість, а слідом – бурхливе захоплення і шанування. Нонконформіст стикається з нерозумінням і відкиданням з боку суспільства. Конформістів більшість і скоріше за все, людина просто боїться змінювати життя, прагнути до нового, забувати старе. Мета дослідженя: виявлення впливу групового тиску на особистість.
В нашому дослідженні взяли участь студенти другого курсу спеціальності “психологія” в кількості 10 осіб. Ми повторили експеримент, який у 1951 році провів Соломон Эш. Групі студентів було запропоновано порівняти довжину лінії з трьома нерівними їй відрізками. Кожний випробуваний голосно повідомляв свою оцінку. Вся група, за винятком одного, попередньо зустрілася з експериментатором і вони домовилися, що будуть давати явно зрадливі оцінки про співвідношення ліній. Реально їхньої помилки були значними (від 1 до 4 см). Той, хто не був посвячений у своєрідну змову, зштовхувався із суперечним його реальному досвіду думкою більшості. Положення складалося напружене: з одного боку, думка усіх, з іншого боку – реальне сприйняття і власна думка члена групи. У залежності від властивостей особистості реакція непосвячених була різною: одні продовжували відстоювати свою думку засновану на сприйнятті, і ігнорувати думку інших, інші – виражали згоду з думкою більшості (або беззастережно, або погоджувалися зовнішньо, але в дійсності залишалися при своїй думці). Результати дослідження показали, що 25% досліджуваних завжди підпорядковуються груповій думці, 75% хоч би раз змінювали свою думку під тиском групи.
Отже, конформізм – соціальне явище, коли поставлені невизначені задачі, коли невелика група, не дуже згуртовані, все це впливає на прояв конформної поведінки. Конформізм – груповий тиск, в результаті якого змінюється установка окремої особистості, або зміна поведінки або спонукань людини в результаті реального чи уявного тиску групи. В основі конформізму лежить страх зіпсувати стосунки з колективом, бути відірваним від нього або виключеним з нього.
Do'stlaringiz bilan baham: |