Бердянського державного педагогічного університету

ЛИТЕРАТУРА
1. Касьянова К. О русском национальном характере / К. Касьянова. – М. : Институт национальной модели экономики, 1994.
2. Лосский Н. О. О русском характере / Н. О. Лосский. – М., 1990.
4. Соловьев В. М. Тайны русской души / В. М. Соловьев. – М., 2001
Анастасія Костромицька,
5 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: асист. О. С. Кайда
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПОДАЧІ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ НОВИН
Актуальність теми полягає у спробі проаналізувати особливості теленовин, як обличчя будь-якої телекомпанії, з’ясувати, які жанри, типи та способи подачі новинних матеріалів виділяють сучасні журналістикознавстві. У різний час над темою телевізійних новин працювали як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники, серед яких С. Дацюк, А. Яковець, В. Миронченко, Г. Кузнецов, В. Цвик, Л. Васильєва. Мета і методи дослідження: дослідити і проаналізувати характерні способи та форми подачі новин на телебаченні із застосуванням методів аналізу, синтезу і типологічного. Новинні програми – обличчя будь-якої телекомпанії, ключові моменти мовного дня. Вони задовольняють найважливішу потребу людини в інформації. Кожна людина бажає бути в курсі подій, що відбуваються в країні і в світі. Тому підготовка то способи подачі новин є ключовими для будь-якої телекомпанії.
Американський вчений І. Фенг наголошує: “сюжети у випуску теленовин відрізняються один від одного не тільки за змістом, але і формою” [3, с. 52]. Він вирізняє такі способи подачі новини – у вигляді замітки (ридер), повідомлення із закадровим текстом (войс-овер), студійного вибору (студио пэкидж) або репортерського набору (репортер пэкидж). Вітчизняний дослідник С. Дацюк, зазначає, що одиницею представлення новин в новинному виробництві є “сюжет” [1, с. 68]. Також С. Дацюк зазначає, що способи представлення факту можуть бути різними: усний виклад, текстовий виклад, відеоряд, візуалізація (цифрові дані, графіки, таблиці). У зв’язку з цим, він розмежовує наступні способи подачі новин: дикторський (“голова, що говорить”); візуальний (спосіб, коли стрижнем структури новини є відеоряд, на який нанизується коментар); гіпервізуальний (такий виклад інформації в новинах, де окрім відеоряду застосовуються: текстове відеозображення основних тез-посилань на екрані, таблиці, графіки, карти, різноманітні спецефекти і т.п.). А також ще виділяє такі способи подачі і технології подачі новин: дикторське повідомлення; закадровий коментар диктора, відеоряд без коментаря; коментар експерта; інтерв'ю; стендап; репортаж з місця події [1, с. 70].
У розгляді особливостей теленовин не можна оминути поняття жанру. Адже саме у жанрі матеріал приймає необхідну форму. Щодо новинних передач, то у переважній більшості у них використовуються інформаційні жанри. Іноді зустрічаються такі аналітичні жанри, як коментар, дискусія, журналістське розслідування, прес-конференція та кореспонденція. Г. Цвік, В. Юровський і А. Кузнецов подають такі головні інформаційні жанри на телебаченні: замітка (відеосюжет); звіт; виступ; інформаційне інтерв’ю; репортаж [2, с. 235]. Дехто з дослідників додає ще таку форму організації журналістського твору, як брифінг. Крім того, журналістикознавці ще розрізняють матеріали більш оперативні і менш оперативні; а залежно від першопоштовху – початкового матеріалу – зазначають необхідність вибору різних форм виступів [3, с. 78]. Особливості отриманої інформації визначають форму та спосіб оформлення журналістського матеріалу, від правильного вибору яких залежить якість повідомлення та сприйняття його аудиторією Таким чином ми визначили, що новини різняться за способами подачі тексту та зображення (дикторські, візуалізовані та гіпевізуалізовані). Найповніше вираження форма повідомлень знаходить себе у інформаційних жанрах, а типи новин залежать від особливостей інформації, яка в них подається.