Серія: державність україни: історія І сьогодення інформаційний огляд джерел Інтернету

Що дає називання речей своїми іменами?
Чому так важливо визначити правовий статус того, що відбувається в Україні? Відсутність юридично визначеного стану, згідно зі статутом ООН, не дозволяє звертатися з проханням про: колективну самооборону, надання повномасштабної військової допомоги, звертатися до міжнародних судових інстанцій щодо відшкодування збитків Росією після завершення війни.
Хитруючи із термінологією, Україна сама ж блокує запуск юридичного механізму, передбаченого міжнародним правом у разі агресії, тобто, не вживає залежних від неї заходів, аби отримати право на захист світової спільноти.
На думку Юрія Костенка адекватні юридичні дії забезпечують:
1. Право на оборону, в т.ч. колективну (ст. 51 статуту ООН), отже і на надання повномасштабної військової допомоги від інших країн.
Що є зараз? З погляду міжнародного права, ніхто не може надати Україні збройну допомогу, бо якщо на її території не війна, викликана агресією іншої держави, тоді – громадянська війна (чи громадянський конфлікт), куди ніхто не має права втручатися ззовні. Саме тому на формулюванні "внутрішній громадянський конфлікт в Україні" наполягає Путін – воно відсікає можливості надання Україні військової допомоги, у тому числі – зброї, і в тому числі – від США. Отже, Обама, ветуючи надання Україні зброї, діє у міжнародному правовому полі. І Путін це знає. Очевидно, не може не знати і Порошенко – як міжнародник за освітою та колишній міністр закордонних справ. Перші наслідки – у використанні корпорацією ВВС термінів "громадянська війна" та "внутрішній конфлікт".
На яку допомогу може розраховувати Україна, якщо в нас не війна, а АТО?
Це визначає Розділ VII "Міжнародне співробітництво України у сфері боротьби з тероризмом" Закону "Про боротьбу з тероризмом". Окрім "надання інформації", "видачі (екстрадиції) осіб, що брали участь у терористичній діяльності", це також "участь у спільних з іноземними державами заходах щодо боротьби з тероризмом". Україна, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, може брати участь у спільних антитерористичних заходах шляхом сприяння іноземній державі або міждержавному об'єднанню в передислокації військ (сил), спеціальних антитерористичних формувань, перевезенні зброї або шляхом надання своїх сил і засобів з дотриманням вимог законів України "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав" та "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України".
У згаданій статті "Види збройних конфліктів та їх правове регулювання" зазначено, що "можливості міжнародного співтовариства втручатися в процеси, що відбуваються всередині країни, обмежені правом держав на невтручання й суверенітет".