Scientific Collection «InterConf», (39): with the Proceedings of the 8th International Scientific and Practical Conference «Science and Practice: Implementation to Modern Society» (December 26-28, 2020) at Manchester, Great Britain

Список джерел: 
1. Гамезо М.В. Атлас по психологии: учеб. пособ. для студ. пед. ин-тов. Москва : 
Просвещение, 1986. 272 с.
2. Костюк Г.С. Навчально‐виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк; 
під ред. Л.М. Проколієнко; упоряд. В.В. Андрієвська та ін. Київ : Рад. шк., 1989. 608 с. 
3. Лейтес Н. С. Возрастные и типологические предпосылки развития способностей : автореф. 
дис. ... д-ра психол. наук : № 21960, 1970. 31 с. 
4. Лук А.Н. Психология творчества. Москва : Наука, 1978. 126 с. 
5. Психологический словарь / авт.‐сост. В.Н. Копорулина, М.Н. Смирнова, Н.О. Гордеева, 
Л.М. Балабанов; под общей ред. Ю.Л. Неймера. Ростов-на-Дону : Фенікс, 2003. 640 с. 
6. Психология общих способностей. Санкт-Петербург : Питер, 2007. 358 с. 
7. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. Санкт-Петербург : Питер, 1999. 720 с.
8. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей. Москва : Наука, 2003. 377 с. 
9. Технологія диференційованого навчання. Рідні джерела. 2001. № 3.С. 41–43. 
10. Шадриков В.Д. Профессиональные способности. Москва : Университетская книга,
2010. 319 с. 
11. Яланська С.П. Психологія творчості: навчальний посібник. Полтава : ПНПУ імені
В.Г. Короленка, 2014. 180 с.

---

 SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION TO MODERN SOCIETY
799 
UDC 159.9 
Сторожук Наталія Андріївна 
кандидат психологічних наук, доцент кафедри військової психології та педагогіки 
Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна 
ОСНОВНІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ЛІДЕРСТВА 
Всім відомо, що лідерство – це один із проявів влади. Обов’язкова умова 
лідерства – володіння владою в конкретних формальних і неформальних 
організаціях різних рівнів і масштабів. 
Поняття “лідерство” та його концепції вперше виникли в західній соціальній 
психології на основі даних, отриманих емпіричним шляхом, в дослідженнях, які 
проводилися в малих соціальних групах. Лідерство як соціальний та 
психологічний феномен досліджувалося з різних теоретико-методологічних 
позицій.
Лідерство – це природний соціально-психологічний процес в групі, в основі 
якого лежить вплив особистого авторитету індивіда на поведінку членів групи. 
Лідер – це елемент впорядкуваної системи, це особистість, яка здатна 
об’єднувати людей заради досягнення будь-якої мети. Це особистість, за якою 
інші готові визнати і визнають перевагу, та такі якості, які вселяють віру в нього 
і спонукають інших членів соціальної групи визнати його вплив на себе. 
Відомим дослідником феномену лідерства є американський психолог 
Р. Стогділл, який виявив, що лідерство, зазвичай, розглядається як мистецтво 
досягати згоди та як рольова диференціація в позиціях влади. Лідерство 
досліджувалось та досліджується з багатьох теоретико-методологічних позицій. 
Коротко охарактеризуємо найбільш поширенні. Так, існує три основні підходи 
до вивчення лідерства: традиційні, ситуативні і нові концепції лідерства. 
В основі традиційних концепцій лідерства лежать лідерські якості та 
лідерська поведінка. Подібність зазначених ідей, можливість об’єднати їх та 
загальний напрямок полягає в тому, що вони мають на увазі, що лідер – це людина, 

---

SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(39)
800 
яка має незвичайні навички та здібності. Відповідно до цих концепцій, лідер має 
унікальні якості, притаманні йому або від народження, або набуті протягом життя. 
Обидві теорії розглядають загальні ідеї поведінки лідера. Дана концепція 
лідерських якостей визначає лідерів як унікальних людей з незвичайним 
вродженим набором унікальних рис характеру, властивих тільки їм [3]. 
Основна ідея цієї теорії: лідерами не стають – лідерами народжуються. 
Найяскравішими представниками, що розвивають дану концепцію, є Уорен 
Беніні і Едвін Гізеллі. Останні так і виявили риси характеру, що належать тільки 
лідерам. Проте в кінцевому рахунку ця ідея стала визначальною для розвитку 
нових теорій лідерства. 
Зазначимо, що в основі ідеї лідерської поведінки лежить можливість 
навчання лідерів за унікальними освітніми програмами. Так, застосування 
певних навчально-виховних заходів сприяє формуванню у потенційних лідерів 
відповідних навичок і умінь. Ця ідея стала основною для створення програм 
навчання людей лідерським навичкам. З одного боку, були проведені ґрунтовні 
та тривалі дослідження, в яких вивчався зв’язок між певними якостями лідера, з 
іншого, ефективність і задоволеність від виконаної діяльності. Однак, не було 
виявлено загального типу лідерства, тому дослідження і створення нових 
концепцій продовжилися.