Implications for the development

рубашка «сорóчка»
, локальные особенности которой формировались и 
изменялись под влиянием определенных факторов. В ХІХ – первой половине ХХ ст. на 
Раховщине бытовало три основных типа мужских рубашек «кош
у
ль»: старая, новая (ХІХ 
в.) и «фабричная» (конец ХІХ – начало ХХ ст.) (за О. Полянской)
16
. Их изготавливали из 
отреза домодельного конопляного или льняного полотна, кроеного «впэрэк
ы
д». На по-
лочке по центру делали вырез для горловины (по лини от плеча к плечу), который со-
бирали на нить, и неглубокий вертикальный разрез «пáзуху». Давние «старые» изделия 
Львів, 2012, с. 28-38.
9
H. Opleštilová, 
Zmizelý svět Podkarpatské Rusi ve fotografiích Rudolfa Hulky (1887–1961)
, Praha, 
2014, 291 s : il, portréty.
10
О. Козакевич, 
Типологія українських в’язаних виробів кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. (за 
матеріалами народного вбрання)
, in: Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознав-
ство, 2004, вип. 4, с. 112-121.
11
О. Козакевич, 
Українські традиційні в’язані вироби кінця ХІХ–ХХ ст.: локальні особливості 
(за матеріалами західних областей)
, in: Записки Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, 
Праці комісії образотворчого та ужиткового мистецтва, Львів, 2011, Т. CCLXI (261), с. 503-524.
12
О. Козакевич, 
Гуцульські народні в’язані вироби XIX – початку XXI століття: традиція і 
сучасність
, in: Łemkowie, Bojkowie, Rusini. Historia, współczesność, kultura materialna i duchowna, 
Słupsk, Zielona Góra, Śvidnik: Oficyna wydawnicza Uniwersytetu Zielonogórskiego, 2014, Tom V, s. 
603-617, il.
13
О. Козакевич, 
Типологія українських народних в’язаних та мереживних виробів ХІХ – початку 
ХХІ століття: вбрання
, in: Народознавчі Зошити, 2014, №6 (120), с. 1403-141, іл.
14
О. Козакевич, 
Локальні особливості народного одягу «кольорових» сіл Надвірнянщини ХХ 
– початку ХХІ століття: порівняльний аспект (на польових матеріалах)
, in: Український 
феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти: матеріали ХХІ Міжнародної 
наук. конф. в рамках ХХІV Міжнар. гуц. фестивалю (м. Коломия, 1 серпня 2017 року), Коломия: 
Вид-во «Вік», 2017, с.42-47; О. Kozakevych, 
Dziane i koronkowe wyroby ludowe na Zakarpackiej 
Huculszczyźnie od końca XIX do początku XXІ wieku: typologia i osobliwości artystyczne (na podstawie 
materiałów z badań terenowych)
, in: Lemkovia, Bojkovia, Rusini: dejiny, suśasnosć, kultura materialna 
a duchovna/ Eds. Michal Smigeѕ, Bohdan Halczak, Roman Drozd, Stefan Dudra, Olena Kozakevycz. 
Banska Bystrica: Belianum, 2018, T. VII, część II, s.265-282.
15
В. Коцан, 
Традиційний народний одяг гуцулів Рахівщини
, Ужгород, 2012, 162 с.; О. Козакевич, 
Мереживо та в’язання у народному вбранні гуцулів Рахівщини кінця ХІХ – початку ХХІ 
століття: локальні особливості
, in: Народознавчі зошити, 2018, №5 (143), c. 1132-1148. 
16
Е. Полянская, 
Народная одежда гуцулов Раховского района
, in: Карпатский сборник: Труды 
международной комиссии по изучению народной культуры Карпат и прилегающих к ним об-
ластей, Москва: Наука, 1972, с. 57-65.

---

Patrimoniul cultural de ieri: implicații în dezvoltarea societății durabile de mâine
~ 160 ~
шили без воротника (только присобранная горловина), рукава – широкие в нижней 
части, без манжета. В «новых кошулях» конца ХІХ – начала ХХ в. появляется узкий во-
ротник-стойка и неширокие манжеты «д
у
ды». С начала ХХ в. в декоре мужских рубашек 
вышивки используют значительно больше: по лини плеча в месте соединения полочки 
и рукава, в нижней части рукава, а с 1920–1930-х гг. – вышивают две вертикальные по-
лоски («пáсы») на нагрудной части (по обе стороны «пáзухы»). Художественное решение 
орнаментальных полос на рубашке или идентичное, или состоит из похожих мотивов и их 
композиции. Иногда вышивка на нагрудной части («нагр
у
дныку») была несколько шире, 
что, соответственно, влияло на варианты компоновки узора. В северной части Раховщины 
распространенным был геометрический узор «сосн
и
вка» – ломаные зигзаговидные ли-
нии, разнообразный уклад которых создавал многовариантные композиции орнамента
17
. 
Вышивка с фитоморфными мотивами (геометризованные или стилизованные) более рас-
пространена в рубашках великобычковских гуцулов в южных местностях Закарпатской 
Гуцульщины (украинско-румынское пограничье) (ПМА). Еще один вариант украшения – 
декоративные цветные швы сверху соединительных, которые создавали ажурный эффект. 
Также «цыркувáлы» боковые швы и нижнюю часть рубашки (ПМА).
Практически до начала ХХ в. гуцулы (а пожилые – и до 1930-х гг.) носили рубашки на 
старый манер («по-давньому») – выпуская сверху полотняных («г