ЛІТЕРАТУРА
1. Ділі Д. Основи семіотики / Джон Ділі. – Львів : Арсенал, 2000. –
2. Жижек Славой. Ласкаво просимо до пустелі реального / Жижок Славой // Критика. – 2001. – № 10. – С. 56.
3. Dennis E. Everette. Media Debates. Issues in Mass Communication / Dennis E. Everette, Merrill C. John. – New York & London : Longman, 1991. – 228 p.
Інна Лукіна,
4 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: к.філол.н., доц. Н. В. Володіна
КОНОТАТИВНІСТЬ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ В ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)
Стрімка демократизація всіх щаблів мовного простору сприяє розповсюдженню нестандартної лексики (арготизмів, жаргонізмів та сленгізмів) у ЗМІ, сучасній художній літературі тощо. Особливий потужний вплив у цьому процесі мають лексичні одиниці, які належать до сленгу. Проблему сленгу досліджували М. Бахтін, В. Вілюман, Т. Кондратюк, Д. Лихачов, В. Єлістратов, У. Потятиник та інші. Об’єктом дослідження є сленгові вирази німецької та української мов. Предмет даної розвідки становить молодіжний сленг, його особливості та засоби вираження сленгових одиниць у німецькій та українській мовах. Мета дослідження − зіставлення та розгляд особливостей формування, функціонування німецького та українського молодіжних сленгів. Джерелом нашого дослідження стали 967 лексичних одиниць тлумачних та фразеологічних словників німецької та української мов, що були відібрані методом суцільної вибірки із джерел фактичного матеріалу [1; 2; 3].
Наявність конотації є необхідною складовою частиною фразеологічного значення. За лінгвістичним енциклопедичним словником конотація – емоційна, оціночна або стилістична окраска мовної одиниці узуального чи оказіонального характеру. Причини розвитку та вживання молодіжної лексики у Німеччині носять комплексний характер: 1) у всіх підліткових груп існує свій незалежний жаргон, але ці слова підлітки використовують лише певний час, тобто до переходу в наступну вікову групу; 2) поява мобільних телефонів, електронної пошти, інтернет-чатів сприяє тому, що у мові підлітків все частіше зустрічаються прості конструкції, за допомогою яких можна максимально швидко передати свою думку; 3) прагнення комунікантів до виразності, частіше неможливе при використанні літературної лексики; 4) мова, як зброя проти мовних норм дорослого світу, і в першу чергу, проти самих дорослих, де грубість і цинізм частіше за все адресовані не товаришам, а “предкам”, “старим”, “шнуркам” [1]; 5) прискорений темп розвитку інформаційних технологій, пов’язаний з проблемою англізації німецького мовлення. Це призвело навіть до появи жартівливих термінів “Deuglish” (deutsch und english), “Germeng” (german und english) [1, с. 147].
Молодіжний фразеологічний фонд класифікується наступним чином: 1) за соціальним статусом та положенням у суспільстві: violetter Traum і мрія (про наркотики); einen leeren Teller haben і порожній, у значенні “залишитися без грошей, збанкрутіти”, dufte/spitze Haut і кожа – красива дівчина, geschaffte Tante і тітка – неприваблива дівчина, fett sein і наваритися, bloder/finsterer/flotter/junger/lascher/ trauriger Hirsch і олень – 1) нерозумний, дурний, 2) друг, приятель; fahrbares Stundenhotel і літаюча канапа – автомобіль великих розмірів [3, s. 384]; 2) фразеологічні одиниці що описують відпочинок і вільний час людини: dufter/flotter Schuppen і сарай – місце для вечірок; Prozente schlucken і виміряти/штудіювати градус, наловити градуса; 3) фразеологізми, що стосуються професійної сфери та навчання: mit Bomben und Granaten durchfallen і провалитися, kesse/topfe/dufte/flotte/standige Biene і бджілка, sich mit erhobenem Zeigefinger über etwas mokieren і гнути/розробляти пальці; 4) семи і оцінки внутрішнього стану людини: voll konkrett і конкретно – вираження схвалення, vom Kücherschrank gefallen і з дуба впасти – бути не в собі, з глузду з’їхати; gucken wie ein Auto і очі по п’ять копійок – вираження вищого ступеня здивування; Welle machen і гнути хвилю – вираження негативного ставлення до кого-небудь, вияв хвилювання, збудження [2, s. 205].
Таким чином у молодіжній лексиці відсутні соціальні рамки. Носії цього прошарку лексики – люди у віці від 14 до 30 років. Основними сферами вживання лексики є соціальний статус, вільний час, професійна сфера (навчання у ВНЗ).
Do'stlaringiz bilan baham: |