Əliyeva Mahirə Ağacəfər qızına


Вятяндашын мящкямя гярарларынын там вя вахтында иъра едилмясини тяляб етмяк щцгугу ядалятли мцщакимя щцгугунун тяркиб щиссясидир



Download 1,58 Mb.
bet13/57
Sana21.02.2022
Hajmi1,58 Mb.
#2955
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   57
Вятяндашын мящкямя гярарларынын там вя вахтында иъра едилмясини тяляб етмяк щцгугу ядалятли мцщакимя щцгугунун тяркиб щиссясидир.
Мцвяккилин цнванына мящкямя гярарларынын иъра едилмямяси иля ялагядар дахил олмуш шикайятлярин тящлили эюстярир ки, щямин гярарларын бир щиссяси мящкямя иърачыларынын юз ишиня мясулиййятсиз йанашмасынын, вятяндашларын щцгугларына лагейд вя биэаня мцнасибятинин нятиъясиндя иърасыз галырса, диэяр щиссясинин иърасыз галмасы бязян обйектив сябяблярля баьлыдыр. Лакин яксяр щалларда мящкямя гярарларынын иърасы узун мцддят лянэидилир вя йа там иъра едилмир.
Шикайятлярин тящлили эюстярир ки, иърасы эеъикдирилян вя йа иъра едилмяйя мящкямя гярарлары арасында алиментин тутулмасына даир мящкямя гятнамяляри юзцнямяхсус хцсуси чякийя маликдир. Тякбашына ушаг тярбийя едян вя ишлямяйян анайа алиментин юдянилмясиндя мящкямя иърачылары тяряфиндян ян азы инсани кюмяклик эюстярилмямяси онун мадди вя мяняви чятинликлярля цзляшмясиня сябяб олур.
Мясялян, Kцrdяmir rayonuндан яризячи Ш. (5955-05) Mцvяkkilя мцраъият едяряк aliment tяlяbinя dair Nяsimi Rayon Mяhkяmяsinin qяtnamяsinin icra olunmadыьыnы, bununla baьlы Nяsimi Rayon Mяhkяmя Няzarяtчilяri vя Мяhkяmя Иcraчыlarы шюбясиня mцraciяtlяrin nяticяsiz qaldыьыnы bildirmiшdir. Мцвяккилин мцдахилясиндян сонра borclu tяrяfindяn 2005-ci il 25 oktyabr tarixinя yaranmыш 1.200.000 manat mяblяьindя aliment borcu tam юdяnilmiш вя alimentin mцntяzяm qaydada юdяnilmяsinя nяzarяt edilяъяйи билдирилмишдир.
Диэяр мисал. Шяки шящяриндян яризячи М. (3700-05) Мцвяккиля мцраъият едяряк кечмиш щяйат йолдашына гаршы бирэя никащдан олан ювладынын сахланылмасы цчцн алиментин юдянилмяси тялябиня даир Шяки Район Мящкямясинин 2005-ъи ил 30 феврал тарихли ямринин иъра олунмадыьыны, бунунла баьлы Шяки Район Мящкямя Нязарятчиляри вя Мящкямя Иърачылары Бюлмясиня мцраъиятинин нятиъясиз галдыьыны билдирмишдир. Мцвяккилин щямин бюлмяйя мцраъиятиндян сонра борълудан феврал-ийун айлары цзря алимент пулу алынараг яризячийя верилмиш вя алимент цзря борълар там юдянилмишдир.
Эюрцндцйц кими, алимент тялябиня даир мящкямя гятнамяляринин иърасы бязян Мцвяккилин мцдахилясиндян сонра юз щяллини тапыр. Бу щал щягигятян дя щямин мящкямя иърачыларынын юз вязифяляринин иърасына лагейд мцнасибятинин эюстяриъисидир.
Шяки районундан яризячи А. (1912-05) щимайясиндя олан гызынын сахланылмасы цчцн кечмиш щяйат йолдашындан алиментин тутулмасына даир Шякы Район Мящкямясинин гятнамясинин Шяки Район Мящкямя Нязарятчиляри вя Мящкямя Иърачылары Бюлмяси тяряфиндян 2003-ъц илдян иъра едилмядийини, Xaчmaz rayonундан яризячи M. (2200-05) uшaqlarыnыn saxlanыlmasы цчцn alиmentин юdяnиlmяsиnя daиr Xaчmaz Rayon Mяhkяmяsиnиn 2003-cц иl 28 noyabr tarиxlи qяtnamяsиnиn Xaчmaz Rayon Mяhkяmя Няzarяtчиlяrи vя Мяhkяmя Иcraчыlarы Бюлмяси тяряфиндян иcra olunmadыьыnы, Бакы шящяриндян яризячи Ш. (3670-05) кечмиш щяйат йолдашына гаршы бирэя никащдан олан ушагларынын сахланылмасы цчцн алиментин юдянилмяси тялябиня даир Йасамал Район Мящкямясинин 2004-ъц ил 30 ийун тарихли гятнамясинин Йасамал Район Мящкямя Нязарятчиляри вя Мящкямя Иърачылары Шюбяси тяряфиндян иъра олунмадыьыны билдирмишляр. Мцвяккилин мясяляйя ъидди мцдахилясиндян сонра алиментин тутулмасына даир мящкямя гятнамяляри щяр бир щалда иъра едиляряк мцвафиг мябляьлярин юдянилмяси тямин едилмишдир. Гейд едилмялидир ки, бунунла баьлы чохсайлы мисаллар эюстярмяк олар.
Бу сащядя наращатлыг йарадан щаллардан бири дя ямяк щаггынын юдянилмяси тялябиня даир мящкямя гятнамяляринин иърасындакы чятинликлярля баьлыдыр.
Мясялян, Зярдаб районундан яризячи З. (1852-05) Мцвяккиля мцраъият едяряк ямяк щаггы вя ишя бярпа тялябиня даир Зярдаб Район Мящкямясинин гятнамясинин Зярдаб Район Мящкямя Нязарятчиляри вя Мящкямя Иърачылары Групу тяряфиндян иъра олунмадыьыны билдирмишдир. Мцвяккилин мцдахилясиндян сонра яризячи Зярдаб Пешя Лисейиндя мцяллим вязифясиня бярпа едилмиш, бир ай йарымлыг ямяк щаггы боръу юдянилмиш, бунунла да мящкямя гятнамясинин иърасы там тямин едилмишдир.
Диэяр мисал. Лерик районундан яризячи Я. (1345-05) Мцвяккиля мцраъият едяряк «Байва-Ъянуб Енержи» ММЪ-нин она олан ямяк щаггы боръу вя езамиййя хяръляринин юдянилмяси тялябиня даир Яли-Байрамлы Шящяр Мящкямясинин 2004-ъц ил 11 нойабр тарихли гятнамясинин Яли-Байрамлы Шящяр Мящкямя Нязарятчиляри вя Мящкямя Иърачылары Бюлмяси тяряфиндян иъра едилмядийини билдирмишдир. Мцвяккили шикайятля баьлы щямин бюлмяйя, щабеля «Байва-Енержи» Идаретмя Мяркязиня мцраъиятиндян сонра яризячийя юдянилмямиш 2.203.013 манат галыг ямяк щаггы вя 664.000 манат езамиййя боръундан 700.000 манат юдянилмяси цчцн «Байва-Ъянуб Енержи» ММЪ-йя мцвафиг эюстяриш верилимишдир.
Иърасы лянэидилян мящкямя гятнамяляри арасында ямлак, мянзил сащясиндян чыхарылма, зябт едилмиш мянзилин бошалдылмасы, торпаьа мцлкиййят щцгугунун танынмасы тялябляриня даир гятнамяляр дя аз дейилдир.
Ашаьыда эюстярилян щяр бир щалда мящкямя гятнамясинин иърасы йалныз Мцвяккилин мцдахилясиндян сонра иъра едилмишдир.
Шяки районундан яризячи Б. (3098-05) Мцвяккиля мцраъият едяряк кечмиш щяйат йолдашына, гайынанасына вя гайнына гаршы мцлки иш цзря иддиа ясасында Шяки Район Мящкямясинин 2005-ъи ил 28 феврал тарихли гятнамясинин Шяки Район Мящкямя Нязарятчиляри вя Мящкямя Иърачылары Бюлмяси тяряфиндян иъра едилмядийини билдирмишдир. Мцвяккилин шикайятля баьлы щямин бюлмяйя мцраъиятиндян сонра гятнамянин иърасы иля ялагядар яризячинин тяляби борълу олан онун кечмиш гайынанасынын пенсийасына йюнядилмишдир.
Эядябяй районундан яризячи Я. (3571-05) Мцвяккиля мцраъият едяряк торпаьа мцлкиййят щцгугунун танынмасына даир тяряф олдуьу мцлки иш цзря Эядябяй Район Мящкямясинин 2001-ъи ил 21 декабр тарихли гятнамясинин Эядябяй Район Мящкямя Нязарятчиляри вя Мящкямя Иърачылары Групу тяряфиндян иъра едилмядийини билдирмишдир. Мцвяккилин шикайятля баьлы щямин група мцраъиятиндян сонра гятнамядя эюстярилян торпаг сащяляри яризячийя тящвил верилмишдир.
Минэячевир шящяриндян яризячи М. (1579-05) Мцвяккиля мцраъият едяряк мянзил мцбащисяси иля баьлы мцлки иш цзря Минэячевир Шящяр Мящкямясинин 2001-ъи ил 16 апрел тарихли гятнамясинин Минэячевир Шящяр Мящкямя Нязарятчиляри вя Мящкямя Иърачылары Бюлмяси тяряфиндян иъра едилмядийни билдирмишдир. Мцвяккилин шикайятля баьлы щямин бюлмяйя мцраъиятиндян сонра 2005-ъи ил 6 май тарихиндя гятнамя иъра едиляряк яризячи мцвафиг мянзиля кючцрцлмцш вя щямин мянзилдя йашайыш сащяси 13,0 вя 8,2 кв.м. олан отаглар она тящвил верилмиш, щямчинин Минэячевир Шящяр Иъра Щакимиййяти тяряфиндян яризячинин адына ордер сянядляшдирилмишдир.
Бакы шящяриндян яризячи Н. (5765-05) Мцвяккиля мцраъият едяряк иш цзря ъавабдещлярин она мяхсус мянзил сащясиндян чыхарылмаларына даир Апеллйасийа Мящкямясинин 2004-ъц ил 20 ийул тарихли гятнамясинин Гарадаь Район Мящкямя Нязарятчиляри вя Мящкямя Иърачылары шюбяси тяряфиндян иъра едилмядийини билдирмишдир. Шикайятля баьлы щямин шюбяйя мцраъиятиня ъаваб олараг гятнамянин иъра едилмясинин мцмкцн олмадыьынын эюстярилдийини нязяря алараг Мцвяккил Ядлиййя Назирлийиня мцраъият етмиш вя нятиъядя мящкямя гярарынын иърасына манеячилик тюрядян щаллар арадан галдырылмыш вя эюрцлмцш тядбирляр нятиъясиндя мящкямянин гярары иъра олунмушдур.
Данылмаз фактдыр ки, лазым билдикдя, йахуд буна мараглы олдугда мящкямя иърачылары ня гядяр чятин олса да, истянилян мящкямя гярарынын иърасыны щяйата кечирмяк имканына маликдирляр. Мясялян, йени чохмяртябяли йашайыш евляринин тикилмяси иля ялагядар вятяндашларын кючцрцлмяси вя торпаг сащяляринин бошалдылмасы иля баьлы мящкямя гярарлары щяр заман сюзсцз иъра едилмишдир.
Азярбайъан Республикасынын адындан елан едилян вя иърасы мяъбури олан мящкямя гярарларынын иърасына мясулиййят дашыйан мящкямя иърачылары бир сыра щалларда «Мящкямя гярарларынын иърасы щаггында» Азярбайъан Республикасы Ганунунун тяляблярини унутмагла йанашы, сцрцндцрмячилик вя ишя лайгейд йанашма щалларына йол вермишляр ки, бу да сон нятиъядя вятяндашларын ядалятли мцщакимя щцгугунун позулмасы иля нятиъялянмишдир.

Download 1,58 Mb.

Do'stlaringiz bilan baham:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   57




Ma'lumotlar bazasi mualliflik huquqi bilan himoyalangan ©hozir.org 2024
ma'muriyatiga murojaat qiling

kiriting | ro'yxatdan o'tish
    Bosh sahifa
юртда тантана
Боғда битган
Бугун юртда
Эшитганлар жилманглар
Эшитмадим деманглар
битган бодомлар
Yangiariq tumani
qitish marakazi
Raqamli texnologiyalar
ilishida muhokamadan
tasdiqqa tavsiya
tavsiya etilgan
iqtisodiyot kafedrasi
steiermarkischen landesregierung
asarlaringizni yuboring
o'zingizning asarlaringizni
Iltimos faqat
faqat o'zingizning
steierm rkischen
landesregierung fachabteilung
rkischen landesregierung
hamshira loyihasi
loyihasi mavsum
faolyatining oqibatlari
asosiy adabiyotlar
fakulteti ahborot
ahborot havfsizligi
havfsizligi kafedrasi
fanidan bo’yicha
fakulteti iqtisodiyot
boshqaruv fakulteti
chiqarishda boshqaruv
ishlab chiqarishda
iqtisodiyot fakultet
multiservis tarmoqlari
fanidan asosiy
Uzbek fanidan
mavzulari potok
asosidagi multiservis
'aliyyil a'ziym
billahil 'aliyyil
illaa billahil
quvvata illaa
falah' deganida
Kompyuter savodxonligi
bo’yicha mustaqil
'alal falah'
Hayya 'alal
'alas soloh
Hayya 'alas
mavsum boyicha


yuklab olish