|
ЛІТЕРАТУРА
1. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / гол. ред А. Волков. – Чернівці : Золоті литаври, 2001. – 636 с.
2. Українка Леся. Твори : в 2 т. / Леся Українка. – К. : Наукова думка, 1986. – Том. 1.
3. Франко І. Зібрання творів : у 50 т. / І. Франко. – К. : Наук. думка, 1976. – Т. 4.
Дар’я Маврова,
4 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: к.філол.н., доц. Ю. О. Мельнікова
СУТНІСТЬ, ЗМІСТ, СТРУКТУРА ЖУРНАЛУ ДЛЯ ДОЗВІЛЛЯ
(НА ПРИКЛАДІ ВИДАННЯ “РИБОЛОВНИЙ СВІТ”)
Актуальність нашої наукової роботи зумовлена необхідністю ґрунтовного аналізу структури, композиції, художньо-технічного оформлення журналів для рибалок. Мета нашого дослідження – аналіз змістового та структурного аспектів журналу “Риболовний світ”. Мета наукової роботи передбачає виконання певних завдань, зокрема визначення читацької аудиторії, аналіз змістового і структурного наповнення даної видавничої продукції відповідно до потреб споживачів, виокремлення недоліків та причин їх виникнення, акцентування на позитивних моментів. Розвиток видавничої справи в Україні зумовлює підвищення попиту на журнальні видання, присвячені дозвіллю. Загалом видання різного тематичного спрямування, спрямовані на широку аудиторію є майже недослідженими у сучасній теорії видавничої справи.
Риболовство як хобі в Україні є популярним, тому важливим і необхідним вдається вивчення тієї видавничої продукції, якою безпосередньо користуються рибалки. Сьогодні у нашій країні виходять друком журнали українською та російською мовами, присвячених риболовству: “Світ рибалки”, “Рыболов-елит”, “Рыбачьте с нами”, “Спортивное риболовство”, “Рыболовный журнал”, “Рыболов-Украина”, “Риболовний світ”.
Усі види друкованої продукції, і книжкові, і газетно-журнальні, будуються на однакових закономірних зв’язках змісту і форми, складаються з подібних елементів, які пов’язані між собою певними засобами. Архітектура книги включає в себе загальне художнє вирішення, створення архітектурного образу, архітектоніку, втілену набірними та малювальними засобами, усі елементи та способи просторового зображення літературного твору, у тому числі верстку або монтаж розворотів, ритмічне співвідношення пробільних та задрукованих місць, застосування всього арсеналу функціональних розділових, видільних і художньо-виражальних засобів набору, друкарської й малювальної графіки, різноманітних поліграфічних матеріалів.
Заголовковий комплекс будь-якого тексту є системою його змістових компонентів, яка відображає членування його змісту і втілюється в рубрикації. Елементи заголовкового комплексу, з одного боку, тісно пов’язані зі змістом тексту, оскільки саме вони і репрезентують його зміст, а з іншого – є поза текстовим, оскільки можуть охоплювати кілька текстів, об’єднуючи їх своїм загальним змістом. Таким чином, творяться підбірки, укладаються шпальти як цілісні змістові комплекси. Зміст заголовка є першою формою інтерпретації фактичної інформації автором чи редакцією, з нього читач починає ознайомлення з текстом. саме він впливає на свідомість читача, налаштовує його на відповідний лад. Зрозуміло, що заголовок має бути тісно пов’язаний із текстом, становити з ним цілісність, відповідати змістові й задумові твору. Крім того, заголовок журналістського тексту має бути точним, зрозумілим, простим, стислим, оригінальним. Не обійтись тут і без конкретності та емоційності, позаяк абстрактний заголовок, позбавлений оцінного елемента, не виявляє ставлення автора до фактів, приховує у собі тенденцію до уникання узагальнень. Чим виразніший заголовок, тим швидше він приверне увагу читача до матеріалу. І, навпаки, важливий матеріал може залишитися поза увагою реципієнта, якщо він має нецікавий, непомітний заголовок.
Заголовок може відображати всі інформаційні властивості публікації: тему статті, авторські та редакційні оцінки, часові характеристики, жанр, авторство та адресацію тощо. Але такої повної інформації газетний матеріал вимагає лише зрідка, головне – тема публікації. Тому тематична характеристика матеріалу найчастіше виноситься у заголовок (основний) і рубрику – у графічно-змістовий центр комплексу. Типове місце розташування рубрики – над заголовком (звідси інша її назва – над заголовок), але трапляється, що рубрика стоїть під назвою матеріалу, поряд із зображенням або підзаголовком. Шапка виразно й стисло висловлює загальний зміст цих матеріалів, допомагає читачеві зорієнтуватися в публікаціях газети. Через відсутність чіткої термінології у сучасному журналістикознавстві часто відбувається підміна термінів, коли шапку називають рубрикою чи навпаки.
За своєю структурою заголовковий комплекс може бути єдиним цілим або розбитим на частини, і його компоненти взаємодіють залежно від способу об’єднання складових частин. У цілісному комплексі всі елементи подаються єдиним блоком, що вказує на тісніший зв'язок між ними. Роздрібнений комплекс має внутрішні підзаголовки, а також врізи, розміщені всередині тексту; застосовується в матеріалах великого обсягу, якщо складові частини комплексу мають різні значення. Але в будь-якому випадку елементи, що входять до комплексу, поєднуються за єдиним законом. Вибір певних складників комплексу залежить від змісту та стилю оформлення видання, до того ж, вони повинні гармонійно поєднуватися з іншими елементами та утворювати одне ціле [3].
Do'stlaringiz bilan baham: |
