|
Киян Єгор Михайлович
Асистент кафедри міжнародного менеджменту,
ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана», Україна
ГЛОБАЛЬНА КООРДИНАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З
МЕТОЮ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
У останні десятиліття, значної популярності набирає концепція сталого
розвитку та сталої економіки. Виникнення такої концепції призвело, зокрема, до
значних змін у регіональних стратегіях та практиках економічного розвитку.
Відповідно, нинішні координаційні зусилля всіх міжнародних суб’єктів та їх
стратегії можна розглядати через призму досягнення сталого розвитку, який
означає розробку правильного поєднання економічної, соціальної та екологічної
політик.
В окремих регіонах світу були розроблені регіональні стратегії та
проводиться моніторинг на тему сталого розвитку. Регіональні організації
вважають такий підхід координації необхідним для вирішення питань та
пріоритетів регіонального характеру.
На окрему увагу заслуговує комплексна координація стратегії сталого
розвитку у Європейському Союзі. 12 травня 2016 року Рада міністрів
закордонних справ вирішила офіційно розпочати перегляд політики розвитку
ЄС, головним чином, для адаптації та оновлення європейського консенсусу щодо
розвитку (починаючи з 2005 року) та для відображення нових загальноприйнятих
та широкомасштабних цілей сталого розвитку ООН. Внесок Європейського
Парламенту в новий європейський консенсус щодо розвитку був висловлений у
його резолюції від 14 лютого 2017 року [1]. У своїй резолюції Парламент
привітав чітке визнання викорінення бідності як головної мети політики
розвитку ЄС та наполягав на необхідності механізму підзвітності для
моніторингу та реалізації Цілей сталого розвитку та цілей співвідношення
SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(39)
224
офіційної допомоги з метою розвитку до валового національного доходу у
розмірі 0,7%. 7 червня новий консенсус був офіційно підписаний як спільна заява
Ради, представників держав-членів ЄС, Європейського Парламенту та
Європейської Комісії під час Європейських днів розвитку в Брюсселі [2]. Новий
документ застосовує цілісний підхід до Порядку денного 2030, комплексно
розглядаючи соціальні, економічні та екологічні аспекти. Важливим моментом є
те, що консенсус концентрується не тільки на координації дій всередині ЄС, але
й щодо зовнішнього партнерства.
Такий підхід приніс плідні результати. Це підтверджується фактом того, що
сім країн-членів ЄС увійшли до 10 найкращих у світовому рейтингу Індексу Цілей
сталого розвитку, а всі 27 країн знаходяться серед 50-ти найкращих (із 156) [3].
Розглядаючи інші приклади координації інтеграційних угруповань з
приводу питань сталого розвитку, слід зазначити про Південний спільний ринок
(МЕРКОСУР). 29 червня 2012 року держави-члени МЕРКОСУР опублікували
декларацію щодо сталого розвитку, зміни клімату та видобутку корисних
копалин. У Спільному комюніке лідери держав МЕРКОСУР (Аргентина,
Бразилія, Уругвай та Венесуела) відзначили результати Конференції ООН зі
сталого розвитку і наголосили на важливості: трьох опор (економічної,
соціальної та екологічної) сталого розвитку; принципу спільної, але
диференційованої відповідальності; і права держав і народів вибирати власний
шлях до сталого розвитку. Вони закликали до амбіційних скорочень викидів
парникових газів з боку розвинених країн, а також до надання більше фінансових
ресурсів, пов'язаних з кліматом, та сприяння передачі чистих технологій.
Важливим кейсом координації є приклад такої організації як
Північноамериканська
угода
про
вільну
торгівлю
(NAFTA).
Північноамериканська угода про вільну торгівлю (NAFTA) та супутня угода -
Північноамериканська угода про екологічне співробітництво (NAAEC)
забезпечують важливий захист екологічних законів держав-учасниць: Канади,
Мексики та США [4].
SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION TO MODERN SOCIETY
225
Нещодавня пропозиція переукласти Угоду про вільну торгівлю в Північній
Америці представила можливість оновити бачення розвитку регіону. Згідно
плану, невидима рука ринку вирішить проблеми розвитку, а отже, екологічні та
трудові проблеми Північної Америки. Порядок денний сталого розвитку до 2030
року став важливим елементом цього бачення, оскільки він включає екологічні,
соціальні та економічні аспекти як невід'ємні частини сталого розвитку. З
повторним переглядом угоди виникла можливість відвести важливу роль
документу у просуванні порядку денного екологічного співробітництва в
Північній Америці та в формулюванні бачення розвитку, яке бере за мету цілі
сталого розвитку [5].
Необхідно зазначити основні аспекти й щодо Спільного ринку Східної та
Південної Африки (COMESA). Основною місією цієї організації було визначено
«прагнення досягти сталого економічного та соціального прогресу у всіх
державах-членах шляхом посиленого співробітництва та інтеграції у всіх сферах
розвитку, особливо у торгівлі, митних та валютних справах, транспорті, зв'язку
та інформаційних технологіях, промисловості та енергетиці, гендерних
питаннях, сільському господарстві, довкіллі та щодо природних ресурсів» [6]. Як
результат, нинішній договір COMESA забезпечує політичний контекст для
сталого розвитку та співпраці, зокрема, щодо екологічних проблем. Одночасно
договір передбачає створення регіональної статистичної системи, яка контролює
всі аспекти регіональної інтеграції, координації та співпраці.
Не менш важливим для дослідження є Організація економічного
співробітництва. У своїх парадигмах регіонального економічного розвитку
об’єднання ставило «сталість» як один із своїх основних принципів, воно продовжує
впорядковувати свої програми відповідними Цілям сталого розвитку. До того ж,
«Бачення 2025» встановлює важливі напрями співпраці на регіональній та
глобальній арені, що мають прямий і непрямий зв'язок із цілями сталого розвитку.
Дана організація проводить активну політику співпраці з іншими міжнародними
організаціями, просуває та впроваджує порядок денний ООН у країнах-членах [7].
SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(39)
226
Таким чином, приклад координації з приводу імплементації Порядку
денного 2030 показав, що інтеграційні угруповання просуваються у напрямку
координації та узгодження власних загальних стратегій та стратегій держав-
членів, адаптації інституційних рамок та змінюють свою політику для
досягнення Цілей сталого розвитку. Відповідно, Порядок денний 2030 спонукає
всіх суб'єктів на різних рівнях координуватись та працювати разом для
забезпечення сталого та всеохоплюючого економічного зростання, соціального
розвитку та захисту навколишнього середовища.
Do'stlaringiz bilan baham: |
