Навчальний посібник правнича клінічна освіта в україні навчальний посібник київ, 2020

Розділ ІІІ
Методика правничої допомоги і правничої просвіти
Правова позиція має фактичний та правовий аспекти. Фактичний ас
-
пект – це чіткий і ясний виклад того, що відбулося. Правовий аспект – це 
обов’язкові правові вимоги, що необхідно довести: склад правопору
-
шення; доводи (аргументи, докази) іншої сторони, що необхідно запе
-
речити (спростувати) та очевидно віддзеркалює ставлення суб’єкта до 
обставин вчинення діяння. Таким чином, правова позиція залежить від 
таких чинників, як: фабула справи; процесуальна роль сторони; мета до
-
сягнення певного результату.
Для формування правової позиції з метою її подальшої реалізації слід 
використати в повному обсязі всі інтерпретації фактів та інформації, що 
були підготовлені при аналізі справи. У цьому аспекті важливо навчитись 
виділяти, звертати увагу на ті фактичні обставини, що вигідно необхідні 
стороні, розставляти акценти, нейтралізувати або інтерпретувати/спро
-
стовувати невигідні стороні обставини. Завдяки цим прийомам правова 
позиція сторони у справі набуває індивідуальності.
Зазначимо, що в роботі юридичної клініки мають місце не поодинокі 
випадки, коли по допомогу звертаються особи за отриманням консуль
-
тацій з питань, які з огляду на їх правове регулювання, не мають пер
-
спективи позитивного вирішення. Це можуть бути ситуації, коли особа, 
яка звертається за консультацією, відповідно до чинного законодавства 
зобов’язана сплатити борг, повернути майно, вчинити чи утриматись від 
вчинення певних дій, або вже відбувся розгляд її справи у всіх судових 
інстанціях, в тому числі й у Верховному Суді і в особи не має жодних 
підстав звертатись за захистом її прав до Європейського суду з прав лю
-
дини.
Такі звернення можна умовно назвати «безперспективними». Звер
-
нення з названих вище питань за консультацією до юридичних клінік зу
-
мовлені тим, що:
a) 
по-перше, особа не зрозуміла і не усвідомила принципів правово
-
го регулювання проблемного питання;
b) 
по-друге, особі не зрозумілим залишається питання, чому вона 
зобов’язана робити те, що на її думку, не відповідає існуючим мо
-
рально-етичним аспектам та справедливості;
c) 
по-третє, особа не довіряє висновкам чи рішенням відповідних 
державних інституцій та бачить у юридичній клініці чи не єдину 
організацію, яка здатна надати допомогу у захисті порушених прав.

---

166