ОБГОВОРЕННЯ
Загалом, наразі
EOSC
налічує понад 300 ресурсів з різних наукових галузей: медичної, інженерії і технологій,
природничих наук, генетики, гуманітарних і соціальних наук та ін. Європейська хмара відкритої науки систематично
наповнюється новими сервісами для підтримки реалізації
концепції відкритої науки в європейському просторі. На часі є
подальший розвиток вже існуючих сервісів, створення нових сервісів, забезпечення їхньої надійності та сумісності, що
належать до пріоритетів ініціаторів Європейської хмари.
З огляду на значний
педагогічний потенціал і новизну існуючих підходів до створення, запровадження й
використання засобів і сервісів відкритої науки для підтримки науково
-
освітньої діяльності, ці питання ще потребують
теоретичних та емпіричних досліджень, уточнення підходів,
моделей, методик, можливих шляхів впровадження.
Врахування сучасних тенденцій європейського простору відкритої науки, використання переваг хмаро
орієнтованих засобів і сервісів відкритої науки сприятиме покращенню якості, ефективності та результативності науково
-
освітньої діяльності у вітчизняних закладах науки й освіти, ефективності впровадження в освітній процес засобів і сервісів
хмарних обчислень, ширшому використанню сервісів відкритої науки на різних рівнях навчання, поліпшенню рівня
підготовки фахівців освітньої галузі, зокрема вчителів.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
На основі здійсненого дослідження сформовано відповідні рекомендації. Отже, для того, щоби реалізувати якісне
й ефективне запровадження засобів і сервісів відкритої науки в науково
-
освітню діяльність необхідно забезпечити:
–
поширення інформації стосовно існуючих можливостей, послуг та переваг використання хмарних сервісів,
мережних інструментів і платформ відкритої науки, е
-
інфраструктур та Європейської хмари відкритої науки в процесі
навчання і наукових досліджень, науково
-
освітньої діяльності, запровадження їх в процес підготовки фахівців галузі
освіти, в т.ч. вчителів;
–
ширше запровадження практик відкритої науки у науково
-
освітню діяльність, процес навчання і професійного
розвитку фахівців галузі освіти, в т.ч. вчителів;
–
створення методик розвитку компетентностей різних зацікавлених сторін щодо використання сервісів і
технологій відкритої науки і запровадження їх в науково
-
освітній процес;
–
відкритість наукових даних.
З огляду на значний педагогічний потенціал і новизну існуючих підходів до створення, запровадження й
використання засобів і сервісів відкритої науки для підтримки науково
-
освітньої діяльності, ці питання ще потребують
теоретичних та емпіричних досліджень, уточнення підходів, моделей, методик, можливих шляхів впровадження.
Зокрема, в якості перспективи подальших досліджень розглядаємо обґрунтування моделей проєктування і використання
хмаро орієнтованих систем відкритої науки для підготовки фахівців галузі освіти, в т.ч. вчителів
.
Do'stlaringiz bilan baham: |