Scientific Collection «InterConf», (39): with the Proceedings of the 8th International Scientific and Practical Conference «Science and Practice: Implementation to Modern Society» (December 26-28, 2020) at Manchester, Great Britain

Список джерел: 
1. Захарова Л.Н. Психологическая подготовка педагога. Нижний Новгород, 1993. 214 с. 
2. Вишнякова, Н. Ф.Креативная психопедагогика. Психология творческого обучения. 
Минск: РИВШ при БГУ, 1995. 186 с. 
3. Краткий психологический словарь / ред.-сост. Л.А. Карпенко; Под общ.ред. 
А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. 2 изд., расш., испр. и доп. Ростов-на-Дону : изд-во 
“Феникс”, 1999. 512 с. 
4. Овсянникова А.В. О мотивах самообразовательной деятельности преподавателя. Высшее 
образование в России. Москва, 2011. № 1. С. 153-155.

---

SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(39)
792 
UDC 159.9 
Мась Наталія Миколаївна 
кандидат психологічних наук, начальник кафедри військової психології та педагогіки 
Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна 
ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ КУРСАНТА ВВНЗ ЯК ПСИХОЛОГО-
ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 
Анотація. Автор аналізує теоретичні підходи до визначення психолого-
педагогічної природи творчих здібностей курсантів ВВНЗ. 
Ключові слова: здібності, творчі здібності, психолого-педагогічна природа 
творчих здібностей 
Сучасний український офіцер – це не тільки професіонал, який майстерно 
володіє своїм фахом, це в першу творча особистість. Соціальні трансформації, 
які ми спостерігаємо, знайшли своє відображення і в професійній діяльності 
представників офіцерського корпусу, адже вирішити складні завдання, які перед 
ними стоять, без застосування творчого підходу вже не можливо. Тому, науково-
педагогічні працівники вищого військового навчального закладу (далі – ВВНЗ) 
застосовують весь арсенал психолого-педагогічних засобів для виявлення та 
розвитку у курсантів творчих здібностей. 
Зауважимо, що проблема творчості, виховання творчої особистості, 
розвитку її творчих здібностей завжди була у полі зору вчених, та попри це на 
даному етапі розвитку психолого-педагогічної науки єдиної і чіткої теорії 
творчості та розвитку творчих здібностей не існує. Досягнення мети нашого 
дослідження потребує визначення змісту таких понять як “здібності” та “творчі 
здібності”. У своїй роботі ми аналізували результати вітчизняних та зарубіжних 
досліджень. 
На сьогоднішній день поняття “здібність” є одним із найбільш загальних у 
психології та педагогіці. Так, С. Рубінштейн розумів під здібностями складне 

---

 SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION TO MODERN SOCIETY
793 
системне утворення, яке включає в себе цілу низку даних, без яких людина була б 
нездатна до якої-небудь конкретної діяльності, і властивостей, які 
виробляються лише у процесі певним чином організованої діяльності [7]. 
У своїх роботах Б. Теплов запропонував три емпіричні ознаки здібностей, 
які лежать в основі визначень, найчастіше використовуваних спеціалістами: 
здібності – це індивідуально-психологічні особливості, які відрізняють одну 
людину від іншої; здібності – це лише ті особливості, які мають відношення 
до успішно виконуваної діяльності; здібності не зводяться до знань, умінь і 
навичок людини, хоча і зумовлюють легкість і швидкість набуття цих знань і 
навичок. Таким чином, що більше розвинена в людині здібність, то легшою 
для неї є діяльність, а сам процес оволодіння діяльністю дається
їй суб’єктивно легше, ніж навчання і робота в тій сфері, де вона не має 
здібностей [8]. 
Нове трактування поняття здібностей запропонував В. Шадриков. Він 
визначає їх як властивості функціональних систем, які реалізують окремі 
психічні функції з індивідуальною мірою вираженості і які виявляються в 
успішності і якісній своєрідності освоєння окремих психічних функцій [10]. 
На сьогодні більшість дослідників пов’язують загальні здібності з 
інтелектом людини. Так, згідно з Д. Векслером, інтелект трактується як
загальна здібність особистості, що проявляється в цілеспрямованій діяльності, 
правильному розмірковуванні і розумінні, пристосуванні до умов
середовища [6]. 
Розширене тлумачення загальних здібностей дає Н. Лейтес, який вважає, що 
останні виявляються в першу чергу в особливостях активності і саморегуляції 
психічної діяльності [3]. 
Зазначимо, що вчені виокремлюють поняття “загальні” і “спеціальні” 
здібності, водночас підкреслюючи їхню взаємопов’язаність: розвиток 
спеціальних здібностей можливий лише за умови наявності в людини загальних 
здібностей.

---

SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(39)
794 
Так, С. Рубінштейн стверджує, що загальні – це здібності до навчання і 
праці, а спеціальні – це лише різні прояви, різні сторони загальної здібності до 
засвоєння досягнень людської культури та її подальшого руху [7]. 
На наш погляд, найбільш повним є визначення поняття здібностей, яке дає 
Б. Теплов – здібності – це індивідуально-психологічні особливості, які