Навчальний посібник правнича клінічна освіта в україні навчальний посібник київ, 2020

Розділ I
Загальні положення правничої клінічної освіти в Україні
2. 
невиїзні або стаціонарні, що мають окреме приміщення, де й нада
-
ють безоплатну правничу допомогу.
Окремі автори додатково пропонують здійснювати поділ юридичних 
клінік за: а) формами надання правничої допомоги, б) видами правни
-
чих послуг, в) робочим часом клініки та г) за видом засновництва клініки.
За основу диференціації юридичних клінік в Україні можна також узя
-
ти такі ознаки:
1. 
наявність інтегрованого в навчальний процес вищого навчального 
закладу спецкурсу з основ правничої клінічної практики – на юридич
-
ні клініки, які розробили та включили до навчального плану закла
-
ду вищої освіти відповідний спецкурс і такі, що не мають навчальної 
програми/спецкурсу або не спромоглися офіційно включити такий 
спецкурс до навчального процесу;
2. 
проходження студентами навчальної чи інших видів практики – на 
юридичні клініки, які використовуються як база для проходження 
студентами закладів вищої освіти України навчальної, виробничої й 
переддипломної чи інших видів практики та такі, в яких навчальну чи 
інші види практики студенти не проходять;
3. 
за участю студентів старших курсів юридичних ЗВО/факультетів уні
-
верситетів України в діяльності юридичної Клініки на: а) обов’язкову 
участь для всіх студентів старших курсів у діяльності клініки та б) таку 
участь, що відбувається лише за особистою згодою студента – опану
-
вання вибіркової навчальної дисципліни «Клінічна практика».
Крім того, чим більше суспільство потребує правничої допомоги через 
недостатню якість державних або адвокатських правничих послуг у певній 
сфері правових відносин, тим більше у корпоративній культурі представників 
правничого клінічного руху набуває поширення потреба надавати широке 
коло послуг, тобто діяти як юридична клініка загальної практики.
Автори: В. А. Єлов, С. І. Молібог, Д. Г. Павленко - у своїх публікаціях
41
наводять ще одне твердження, а саме: спеціалізація клінік може прово
-
дитись як у межах однієї юридичної клініки, так і на рівні кількох клінік, що 
об’єднують свої зусилля. Слід відзначити, що подібні випадки системної 
взаємодії юридичних клінік на основі спеціалізації їх діяльності в Україні 
поки що не є загальноприйнятими, навіть у столиці, де діють близько 
41 Єлов В. А., Молібог С. І., Павленко Д. Г. (2004), Юридична клініка, Школяр, Київ.

---

30