Навчальний посібник правнича клінічна освіта в україні навчальний посібник київ, 2020

ПРАВНИЧА КЛІНІЧНА ОСВІТА В УКРАЇНІ
Навчальний посібник
слідженням даних щодо спеціалізації юридичних клінік у базах Асоціації 
юридичних клінік України
261
та російського Центру клінічної юридичної 
освіти.
262
Натомість вважаємо, що називати юридичні клініки «спеці
-
алізованими» допустимо лише тоді, коли вони працюють винятково із 
конкретними справами (галузями права/правничих відносин) або до
-
датково до справ загальної практики спеціалізовано беруть до розгляду 
справи з таких конкретних галузей або типів клієнтів.
Спеціалізація юридичної клініки безпосередньо пов’язана з якістю 
правничої допомоги як головною умовою/ознакою її діяльності. Необ
-
хідно мати на увазі, що чим більше суспільство потребує правничої до
-
помоги через не завжди достатню якість публічного адміністрування і 
функціонування правової системи, тим більше у корпоративній культурі 
учасників правничої клінічної освіти виникає потреба надавати ширше 
коло правничих послуг.
Термін «спеціалізація» не притаманний дослідженням іноземних 
авторів, присвячених правничій клінічній освіті. У світовій літературі у 
цьому контексті, якщо й вживають словосполучення «юридичні клініки», 
мають на увазі «юридичні клініки загальної практики», хоча досить часто 
у назві позначають тип (напрям спеціалізації) юридичної клініки (напри
-
клад, «юридична клініка з прав біженців»).
У літературі, присвяченій діяльності юридичних клінік, спеціалізацію 
цих особливих структур здебільшого оцінюють як елемент класифікації 
клінік на види. Вважаємо, що такий підхід є відлунням вже згаданої тра
-
диційної позиції про їх розмежування на установи «загальної юридичної 
практики» та винятків із неї. Спробуємо спростувати кілька, на наш по
-
гляд, невірних підходів до розуміння «спеціалізація юридичних клінік».
Так, юридичні клініки «практичного права» (Street Law), хоч і мають 
чимало особливих організаційних характеристик, що були описані у під
-