Наукові праці кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Особиста бібліотека байкаря Микити Павловича Годованця
У статті А.М. Годованця, сина поета–байкаря Микити Павловича Годованця, розповідається, про роль власної та бібліотек різних закладів у письменницькій діяльності його батька.
Ключові слова: книга, бібліотека, довідник, творчість, байка.
Першою бібліотекою Микити Годованця, як і в кожного з нас, була шкільна книгозбірка.
Молодий Микита Годованець під час навчання в учительській двокласній школі познайомився з творами Т. Шевченка, Л. Глібова, І. Крилова.
Поступово окремі книжки почали з'являтися в його домашній бібліотеці. Під враженням від прочитаного починає складати вірші. Так почався його шлях в українську літературу.
Ось як молодий Годованець відобразив складний стан суспільства тих років:
В неприступності страшній
Брат іде з ножем на брата.
Диким звірем, лютим катом
Палить, душить, ріже, б'є,
Кров червону ллє
– Браття! Люде!
Що се буде?
Що се є?
(1919)
Першою друкованою працею митця був переклад збірки Д. Бєдного "Байки і вірші", зроблений Микитою Годованцем в 1920 році.
Протягом 1927–1932 років Микита Годованець видає ще вісім збірок байок, які високо оцінив Д. Бєдний в листі від 8.ХІІ.1932 р.: "Дорогой товарищ! Я с большой радостью ознакомился с баснями такого моего талантливого "ученика", как Вы. Желаю Вам дальнейших преуспеваний"...
Збірки були створені Годованцем, коли він проживав і активно користувався бібліотеками в Вінниці, Житомирі та Харкові. У ці роки виділяється перший період літературної творчості, який обірвався в січні 1937 року. Це на багато років віддалило його від творчої праці.
З лютого 1942 року батько працює в авторемонтній майстерні селища Спорний. Там він відроджує душевні сили і створює вірш, "Родина", сповнений теплої далекої надії:
Лечу к Вам, милые, душой в родные дали,
Как в теплые края ключи усталых птиц, –
Обнять, любимых Вас, что ждать меня устали,
Чей на яву мне снится облик ваших лиц
Родные запахи, родные песни слышу.
Меня к себе зовет гостинный теплый кров, –
Там глубже радости, там небо много выше,
Там солнце горячей и ласки, и любовь;
Песнь соловьиная всех арий там приятней;
Там запах чебреца цветов всех ароматней;
Там степь равнинная всех видов мне милей;
Там чувство родини понятней и сильней;
Там закалялся дух, мужая и дерзая,
Он милой Родине дарит богатырей;
Мечтой окрыленный, в грядущее вгрызаясь,
Сын чернозема там поднялся над зарей;
Мечти крылатые росли, как великаны,
Искрились на сердце ясней родных зарниц,
Лечу к вам, милые, сквозь бури и туманы,
Как в теплые края ключи усталых птиц.
(1.1.1945)
В травні 1945 року закінчується Велика Вітчизняна війна. У Годованця з'явилася можливість повернутися на "Велику землю", про яку пізніше згадував: "Колима, Колима – чудная планета! Десять месяцев зима, остальное – лето".
За порадою товариша по засланню Варлаама Спиридоновича Хаджалія (с. Набакеві ГРСР) їде в Абхазію, де влаштовується на роботу в курортоуправління "Ахалі–АФОНІ". Живе в келії при Ново–Афонському монастирі. Заглиблюється в роботу. Знайомиться поступово з абхазьким народним епосом, з цікавістю спілкується з літніми абхазцями і, в результаті, пише авторизований переклад абхазької народної казки – "Хуардиж" під псевдоніном "Струм", байку–жарт "Бабина казка", казку "Як Лисиця курку на Козу міняла", створює п'єсу, на титульній сторінці якої пізніше був зроблений напис: "П'єса написана під впливом нач. відділу НКВС міста Гудаута".
В період проживання на півдні батько користувався бібліотеками в селищі Новий Афон і містах Гудаута та Сухумі.
1949 року було закінчено будівництво дачі Й. Сталіна, і батько, як репресований бувзвільнений з роботи поблизу неї "По собственному желанию" і висланий з селища Новий Афон. Так він опинився у племінниці в Мерефі Харківської області. Важкі були умови; та він, хоч і рідко, користувався міською бібліотекою.
1953 року, після смерті Й. Сталіна, переїжджає в Кам'янець–Подільський на батьківщину дружини Серафими Миколаївни (дівоче прізвище Метельницька, батько і дід якої були австроугорськими підданими).
Саме завдяки її повсякденномупіклуванню відроджуються у батька творчі сили.
1957 рік був початком другого періоду літературної діяльності Годованця. В київському видавництві "Радянський письменник" вийшла з друку збірка "Байки", яку йому допоміг підготувати Микола Андрійович Скорський, за що йому довічна дяка.
Інтереси байкаря зосереджуються на темах античної і середньовічної байки, сюжети яких опрацьовувалися і переспівувалися українською мовою, що давало можливість ознайомити українського читача з добутками передових мислителів давнини: Езопа, Федра, Бабрія, Арістіда, Аристотеля, Лафонтена, Лашамбоді, Леонардо да Вінчі, Лессінга, Неоського, Кантакузіна, Ромула, Ніралі, Плутарха, Платона, Саманієге та багатьох інших. Опрацьовувалися також сюжети сатиричних творів І. А. Крилова, Салтикова–Щедрина, Стефана Хмельницького та ін.
Батько натхненно працює, інтенсивно користуючись послугами бібліотек Кам'янця–Подільського, Харкова, Києва, Львова і власною бібліотекою, яка в 1974 році нараховувала 1259 примірників. 339 із них мають автографи, зокрема – С. Хмельницького, А. Гарматюка, О. Білаша, П. Глазового, О. Ковіньки, Ф. Маківчука, С. Міхалкова, М. Скорського, І. Педи, Ю. Альперина, І. Сочивця, В. Косяченка та ін.
У власній бібліотеці батька була і довідкова література, з якою він працював:

• 
  Энциклопедический словарь
  
• 
  Краткая литературная энциклопедия
  
• 
  Русско–украинский словарь
  
• 
  Словарь синонимов русского языка
  
• 
  Библиографический словарь русского языка
  
• 
  Словарь русского языка
  
• 
  Поэтический словарь.
  
• 
  Українська радянська енциклопедія
  
• 
  Український радянський енциклопедичний словник
  
• 
  Українсько–російський і російсько–український словник
  
• 
  Словник українських ідіом
  
• 
  Словник літературних термінів
  
• 
  Антологія української поезії
  
• 
  Граматыка словєнскія
  
• 
  Орфографічний словник
  
• 
  Словник наголосів української літературної мови
  
• 
  Біобібліографічний словник. Українські письменники
  
• 
  Довідник письменників радянської України
  
• 
  Довідник спілки письменників України
  
• 
  Письменники радянської України
  
• 
  Краткий словарь литературоведческих терминов
  
• 
  Довідник українських прізвищ
  
• 
  Короткий московсько–український словник судівництва та діловодства. Полтава. 1918
  
• 
  Україно–російський і російсько–український словник власних імен
  
• 
  Нове вукраїнсьму правописі
  
• 
  Правила русской орфографии и пунктуации
  

Бібліотека батька – це україномовні та російськомовні видання, які збагачують творчу думку і допомагають мислити над різноманітними сюжетами багатьох авторів, що свідчить з якою наполегливістю і відповідальністю за слово мови працював Годованець.
Протягом 1954–1974 років було видано 19 збірок байок за власними та запозиченими сюжетами.
Остання робота батька: "Байки зарубіжних байкарів у переспівах та перекладах Микити Годованця" експонувалася на міжнародній виставці класичної книги в Москві. Книжка батька стояла поряд з виданнями Т. Шевченка, Г. Сковороди, І. Крилова, О. Пушкіна.
Відомо, що твори Годованця є у бібліотеках громадян України, Росії, Білорусії, Польщі, Болгарії та Молдови.
Бібліотека батька була частинами передана в фонди бібліотек Вікнинської СШ, на батьківщину батька, де він починав свій шлях в літературу, Хмельницького літературного музею, Кам'янець–Подільської міської бібліотеки імені Затонського та Кам'янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
В українській та світовій літературі почесне місце посідає творчість патріарха української байки – Микити Павловича Годованця, який сатиричним образом слова прищеплює добро людській свідомості.
В статье А.Н. Годованца, сына поэта–баснописца Никиты Павловича Годованца, рассказывается, о роли собственной и библиотек разных заведений в писательской деятельности его отца.