Features of the development of modern science in the pandemic’s era: collection of scientific papers «scientia» with Proceedings of the I international Scientific and Theoretical Conference (Vol. 1)

Гурякова Катерина Ігорівна 
здобувач освіти факультету 
міжнародних економічних відносин, управління і бізнесу 
Херсонський національний технічний університет, Україна 
 
Степанова Вікторія Ігорівна 
здобувач освіти факультету 
міжнародних економічних відносин, управління і бізнесу 
Херсонський національний технічний університет, Україна 
 
Науковий керівник:
 
Федорова Надія Євгенівна  
кандидат економічних наук, доцент 
кафедри зовнішньоекономічної діяльності 
Херсонський національний технічний університет, Україна 
ЯК УКРАЇНІ ПІТИ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ШЛЯХОМ 
ВІДПОВІДАЛЬНОГО СПОЖИВАННЯ? 
Економічне зростання і сталий розвиток вимагають термінового скорочення впливу 
на екологію шляхом змін у виробництві та споживанні товарів і ресурсів. Ефективне 
управління нашими спільними природними ресурсами, а також методи утилізації 
токсичних відходів і забруднюючих речовин, є важливими цільовими показниками у 
досягненні цієї мети. Щороку до Світового океану потрапляє понад 8 млн тонн пластику. 
Так у кругообіг води потрапляють речовини, що стимулюють розвиток ракових утворень, 
генетичних мутацій, хвороб нервової системи. 60 років тому розпочалася ера пластику. А 
зараз він становить реальну загрозу планеті.
 
У середньому 1 українець виробляє 450 кг сміття на рік. Головна проблема полягає в 
тому, що більшу частину того, що ми викидаємо, складають відходи, які розкладаються 
десятки і сотні років. Проведене вченими дослідження, показало, що у період з 1950 по 
2015 роки було вироблено 8,3 млрд тонн пластику, 6,3 тонн із цього обсягу зараз сміття. З 
огляду на зростання забруднення навколишнього середовища світ скоро стане планетою, 
яка втрачає свої життєво важливі ознаки [2]. 
Якщо не знизити споживання пластику, то [1]: 
1. Наша їжа міститиме все більший відсоток мікропластику, який поступово руйнує 
організм зсередини. 
2. Протягом наступних 10 років у Світовому океані утворяться острови зі сміттям і, 
згодом, їх кількість буде лише зростати. 
3. Більшість екосистем отримають незворотну шкоду, наслідки якої неможливо 
передбачити. 
Дана робота присвячена дослідженню негативного впливу невідповідального 
споживання на екологію і знаходження шляхів вирішення проблеми. Головна проблема 
полягає в тому, що суспільство недбайливо ставитися до використання ресурсів, продуктів 
харчування та предметів одягу. 
Неправильне харчування призводить до більшої кількості смертей, ніж алкоголізм, 
куріння та наркоманія разом узяті. Зараз 31% харчової продукції просто викидається. 
З метою більш глибокого дослідження практики відповідального споживання у місті 
Херсон було проведено анкетування [4] на платформі Google Forms у жовтні 2021 року, за 
допомогою якого було виявлено, що: 

---

December 3, 2021 | Berlin, Germany | Collection of scientific papers «SCIENTIA»
 
. 
85

66,2% осіб віддають непотрібний одяг нужденним, 16,9% 

віддають на переробку, 
перешивають або продають, 16,9 % 

викидають непотрібний одяг; 

12,3% опитуваних сортують лише органічні відходи, 46,2% 

відділяють пластик, 
папір та інші відходи, 41,5% 

взагалі не сортують відходи; 

майже половина опитуваних використовують екопосуд, 16,9% 

використовують 
пластиковий посуд, 40% 

інший вид посуду; 

65% осіб годують тварин непотрібною їжею, 26% 

викидають її; 

майже половина опитуваних не обізнані в темі «Відповідальне споживання»,
35% 

ніколи не цікавилися цією темою, і лише 18% 

проходили курси з теми 
відповідального споживання. 

85% опитуваних хотіли б ставитися більш свідомо до цієї теми, 15% 

не хотіли би 
бути більш обізнані в даній темі. 
Отже, в Україні в цілому та в м. Херсон, зокрема, відповідальне поводження з 
відходами не є стилем життя та загально усвідомленою проблемою. Нашій країні потрібно 
досліджувати та впроваджувати досвід тих країн та регіонів, які мають значний успіх у 
розвитку відповідального споживання. 
Зважаючи на значний досвід Європейського Союзу у провадженні відповідального 
споживання, нами було проведено дослідження його екологічної політики. Екологічна 
політика ЄС 

сукупність дій і заходів ЄС, спрямованих на забезпечення екологічних 
потреб населення країн-учасниць, підтримку екологічної безпеки та раціональне 
використання, охорону і відтворення природних ресурсів. 
Політика Європейського Союзу у сфері довкілля спрямована на досягнення 
наступних цілей [3]: збереження, захист і поліпшення якості довкілля; охорона здоров'я 
людини; раціональне використання природних ресурсів; сприяння вживанню заходів на 
міжнародному рівні для вирішення регіональних або світових екологічних проблем і, 
зокрема, сприяння боротьбі зі змінами клімату. 
В деяких європейських містах в рамках Цілей сталого розвитку ООН створено 
десятки муніципальних програм, кожна з яких робить свій внесок у створення екологічного 
навколишнього середовища. Ось деякі з них [5]: 
Програма «50 зелених будинків». Мешканці району Фаворітен (м. Відень, Австрія) 
отримали можливість зробити свої будинки зеленими в буквальному сенсі цього слова. 
Влада оплачує монтаж зелених модулів для 50-ти будинків, після чого їхні фасади 
зазеленіють. Від власників вимагається лише доглядати за рослинами та поливати їх. 
Zieglergasse 

перша вулиця адаптована до нового клімату. В районі Нойбау (м. 
Відень, Австрія) через зміни клімату влада реконструює вулицю Zieglergasse під нову 
кліматичну реальність. Тут висаджують додаткові дерева, що забезпечують тінь, 
створюють охолоджуючі арки, встановлюють питні фонтанчики, облаштовують 
велосипедні паркування. 
Наприкінці 2016 року ЄС прийняв рішення, що до 2020 року у Європейському союзі 
перероблятимуть 50% усіх відходів, а сміття сортуватимуть на чотири обов’язкові фракції: 
скло, папір, метал та пластик, а також рештки продуктів. Кожна фракція матиме свій колір. 
Деякі країни також мають підписані договори з аптеками, куди люди можуть принести ліки, 
термін дії яких закінчився. Там, де немає сміттєспалювального заводу, все сміття, яке 
виробляється у місті, потрапляє на підприємство, де здійснюється його механічно-
біологічна переробка. Згодом ця маса потрапляє на подальшу обробку, а альтернативне 
паливо RDF постачається на цементний завод. Частина сміття, яке не підлягає подальшій 
переробці, захоронюється на полігоні. Механічна обробка полягає у сортуванні (папір, 
скло, пластик, текстиль) сміття, яке згодом продають. Біологічна обробка – виділення 
компосту – органічного добрива (до прикладу, решти їжі чи продукти рослинництва), яке 
також можна реалізовувати на ринку. ЄС зобов’язали виробників створити так звані 

---

Features of the development of modern science in the pandemic’s era | Volume 1
.
86
організації розширеної відповідальності виробників (ОРВВ), які згідно з Європейською 
директивою про відходи (2008/98/ЄС) мусять відповідати за переробку більшості 
побутових відходів. 
Пріоритети співпраці між Україною та ЄС у сфері охорони навколишнього 
середовища визначені в Угоді про партнерство і співробітництво між Україною і 
Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, а також в Плані дій Україна-
Європейський Союз. Аналізуючи зазначені документи на відповідність і сумісність 
пріоритетам Європейського агентства з навколишнього середовища (ЄЕА), слід відзначити 
наступні спільні пріоритети співпраці у сфері охорони навколишнього природного 
середовища [6]: 

моніторинг рівнів забруднення та оцінка стану навколишнього середовища; 
спільна система інформації про стан навколишнього середовища; 

боротьба з локальним, регіональним та транскордонним забрудненням 
атмосферного повітря та води; 

відновлення природного стану навколишнього середовища; 

зменшення обсягів, утилізація і безпечне знищення відходів, а також виконання 
положень Базельської конвенції; 

збереження біологічної різноманітності, територій, що охороняються, а також 
раціональне використання біологічних ресурсів та управління ними; 

боротьба із глобальними кліматичними змінами. 
На основі проведеного дослідження сучасного стану відповідального споживання в 
Україні і його порівняння з практикою Європейського Союзу, можна зробити висновок, що 
для покращення стану відповідального споживання в Україні кожен з нас може зробити 
таке: 

Зважити, наскільки раціонально Ви робите покупки. Знайти те, від чого можна 
було відмовитися? Які речі ніколи не будуть використані? 
