Features of the development of modern science in the pandemic’s era | Volume 1
.
82
постійного фінансування, а турецька економіка перебуває у турбулентному стані.
Обмінний курс турецької ліри вже давно б'є негативні рекорди, у спробі утримати свою
валюту на плаву уряд втратив майже половину валютних резервів, які у нього були на
початку 2020 року, а найбільші банки країни перебувають на межі банкрутства, це велика
проблема для Ердогана та всієї партії Партія справедливості та розвитку.
2023 рік має стати для Туреччини великим, це рік сторіччя незалежності Турецької
держави та рік парламентських виборів, на яких ПСР сподівається на легку перемогу.
Партія розраховувала здійснити це шляхом реалізації завдань, вперше представлених у
2013 році як план бачення «2023». Однак план передбачав збільшення річного експорту до
500 мільярдів доларів, але його кількість ледве досягла половини цього обсягу. Також
планувалося, що ВВП на душу населення до 2023 року підвищиться з 12 500 до 25 000
доларів, проте зараз він складає близько 10 000 доларів на душу населення. У результаті
план партії, що економіка увійде до десяти найбільших економік світу, з вітчизняною
промисловістю світового класу і внутрішнім ВВП у 2,6 трильйона доларів з тріском
провалився. [10], [17]
Можемо припустити, що парламентські вибори у 2023 році стануть для партії
Ердогана справжнім випробуванням. Донедавна ПСР користувалася більш ніж 50%
підтримкою, а тепер опитування показують, що Республіканська народна партія (РНП),
заснована Ататюрком, дедалі більше наближається до ПСР. [13] Тобто, до виборів,
пріоритетом для нинішнього турецького уряду буде економічне виживання, це пояснює
нещодавні зміни дипломатичних настроїв Анкари. Побоюючись санкцій ЄС, Туреччина
відкрита для переговорів із Грецією щодо демаркаційних ліній у Середземному морі у
зв'язку із бурінням свердловин. Також Ердоган змінив тональність стосовно Франції, хоча
в якийсь момент назвав Еммануеля Макрона «бандитом». [14]
Міністерство закордонних справ Туреччини висловило готовність Туреччини
обговорити розбіжність інтересів з питань Сирії, Лівії та східного Середземномор’я в
цілому. Туреччина також робить аналогічні кроки щодо Єгипту та США. [1] Ердоган
усвідомлює внутрішні проблеми, викликані фінансовою кризою, і намагається пом'якшити
міжнародний імідж Туреччини, принаймні, до його переобрання чи заміщення у 2023 році,
навіть з урахуванням політичних, стратегічних та фінансових обмежень. 4Попри
суперечливі правління, Ердоган вплинув на те, як багато турків бачать майбутнє своєї
країни. Його ревізіонізм щодо світогляду Туреччини як висхідної світової держави
викликає у громадян країни сильний відгук у всьому спектрі політичного життя, хоча
іноземні аналітики поки не відносять Туреччину до сучасних і великих держав, турецькі
політичні лідери та чиновники не сумніваються в тому, що їхня країна має довгостроковий
потенціал для становлення як незалежний центр сили, що має вирішальне значення на
Близькому Сході й можливо навіть за його межами. [8]
Немає сумнівів у тому, що Туреччина стоїть на шляху до підвищення своєї значущості
на міжнародній арені, але цей шлях буде нелегким, і призведе до численних розбіжностей.
Проте Анкара, безперечно, захоче самостійно вирішувати свою долю.
Do'stlaringiz bilan baham: