December 3, 2021 | Berlin, Germany | Collection of scientific papers «SCIENTIA»
.
27
тенденціями (наприклад, СОVID-19) і які притаманні, зазвичай, усім підприємствам, без
винятку.
COVID-19 змінив реальність кожної людини за одну ніч. Люди, міста, економіки,
країни та континенти зазнали шоку від блокування та страху невідомості. Керівництву
доводилося приймати багато рішень за дуже короткий проміжок часу – рішення про те, хто
повинен залишатися на роботі, а хто повинен працювати на аутсорсінгу; як і куди можна
перенести
людей у цифровий простір; і які пріоритети є, і як ці пріоритети найкраще
донести до працівників. У 2019 році компанія Ernst & Young провела опитування 500 членів
правління та виконавчих директорів (CEO) у всьому світі і виявила, що лише 20% опитаних
керівників вважають, що їх компанії готові відповісти на
великий несприятливий ризик
(EY, 2020). Кілька коротких місяців настала пандемічна криза COVID-19 і довела, що їхні
занепокоєння є обґрунтованими. Побоювання, пов’язані із вразливістю глобальних
ланцюгів поставок та фінансовою стійкістю, висунулись на перший план під час пандемії
COVID-19, поряд із серйозними стратегічними проблемами людських талантів. BCG
назвала триваючу пандемію COVID-19 «кризою на основі людей».
Пандемія COVID-19 штовхнула величезну кількість працівників, які вже стикалися зі
стресом, пов’язаним із самим ризиком для здоров’я, до роботи вдома. Складаючи цей стрес,
багато керівників ведуть віддалені команди. Ці раптові зміни посилили виклики співпраці
та керівництва на відстані; виклики,
які добре розуміємо, але в практиці управління в
основному залишаються невирішеними. У 2018 році RW3 опитував 1620 співробітників із
90 країн щодо їх досвіду роботи у «глобальних віртуальних командах» на
багатонаціональних підприємствах (МНП). Хоча більшість респондентів визначили свою
роботу у глобальних віртуальних командах важливою для успіху в роботі, лише 22%
пройшли навчання щодо того, як найкраще працювати в своїх географічно розподілених
командах, 90% з яких мали дві або більше культур. Картина не набагато краща на рівні
керівництва. Серед керівників віртуальних команд лише 15% назвали себе «дуже
ефективними», а менше 20% пройшли навчання, як вести з відстані (RW3, 2018).
Пандемія COVID-19 породила колосальну новизну та невизначеність, що впливає на
психічне здоров'я багатьох людей у всьому світі (Всесвітня організація охорони здоров'я,
2020). Навіть коли ризики пандемії для здоров’я починають зменшуватися в деяких
країнах, і ймовірність вакцини здається високою, нові способи
дистанційної роботи та
побоювання навколо глобальної рецесії продовжуватимуть створювати стан
невизначеності. У стані, спричиненому стресом, когнітивно зниженому, працівникам буде
особливо важко працювати ефективно в різних країнах та з людьми з різних культур,
особливо у випадках крайньої незнайомості. Не вистачає пропускної здатності,
так би
мовити, для ще більшої новизни та більшої невизначеності.
Тактика управління діяльністю підприємств в умовах ризику повинна бути
сформована всебічно та заснована на чіткому розумінні наслідків кожного рішення, а також
оновленої бізнес-стратегії подолання кризи.
Крім того, для підтримки сталого розвитку бізнесу, важливо, щоб управлінські
рішення забезпечили працівникам й керівникам необхідні технічні можливості та знання
для сучасних стратегій
управління персоналом, а умови здійснення працівниками своїх
функцій дистанційно [1, с. 29].
Роботодавці стурбовані пошуком нових шляхів управління діяльністю підприємств в
умовах ризику. Ротація кадрів, скорочення персоналу та інвестиції в нього стали звичними
поняттями, а кадрова практика поповнюється нетиповими для вітчизняних підприємств
технологіями [2, с. 231]. Розвиток персоналу став
однією з функцій менеджменту, що
націлена на поліпшення функціональних та якісних властивостей членів трудового
колективу як окремо, так і в цілому для більш ефективного виконання професійних вимог.
Features of the development of modern science in the pandemic’s era | Volume 1
.
28
Водночас це процес розвитку особистісних умінь і навичок персоналу. Розвиток персоналу
відбувається в певній послідовності та орієнтований на досягнення поставленої мети.
Нині в умовах загострення кризи для організацій великого значення набуває
можливість по-новому оцінити та скорегувати роботу кожного співробітника відповідно до
цілей підприємства, а також налагодити ефективний процес формування політики розвитку
персоналу підприємств відповідно до змін зовнішнього середовища.
Кожна криза змінює як світ, так і нашу країну. Кризи мотивують бізнес оптимізувати
свою роботу та знаходити нові рішення й продовжувати бізнес по-новому.
Do'stlaringiz bilan baham: 
