|
Ганна Сопотніцька,
4 курс соціально-гуманітарного факультету.
Наук. керівник: ст. викл. О. С. Авдєєва
ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ В КАТЕРИНОСЛАВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ
В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ ст.
Сучасна демографічна криза в Україні не є наслідком ані останніх десяти, ані навіть п`ятнадцяти років. Вона є наслідком – краще сказати завершальною стадією – тривалого історичного процесу, який навіть у нашій частині Європи почався півтора століття тому. Сам факт демографічної кризи є свідченням, що ми вступили в цілковито нову історичну добу, специфіку якої поки що мало усвідомлюємо. А брак знань закликає до потреби серйозної рефлексії про те, де ми і що з нами відбувається зараз та колись відбувалось. У такій ситуації не обійтись і без демографічних підрахунків.
В основному демографія вивчає сухі цифри та тенденції зміни населення, які носять допоміжний характер. Відсутність даних про смертність, народжуваність, природний та механічний приріст населення Катеринославської губернії, зокрема, не дає змогу визначити частку жіночого та чоловічого населення у загальноімперській статистиці, а враховуючи, що головний потік переселенців у ХІХ – ХХ ст. йшов з малоросійських губерній, цілком вірогідною є перевага українців у складі населення губернії. Тому дослідження є актуальним, адже воно допоможе впорядкувати дані по динаміці чисельності о.о.с. Катеринославської губернії. Мета дослідження полягає у вивчені основних характеристик та специфіки демографічних процесів у Катеринославській губернії в другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст.
Катеринославська губернія займала площу у 54.438 кв. верст.За переписом 1897 року у губернії проживало 2.1131674 о.о.с., до того ж чоловічого населення було на 69.756 осіб більше за жіноче [1]. За відносною чисельністю населення на першому місці стояли Катеринославський та Бахмутський повіти. Всього лише за 15 років населення губернії збільшилося більш ніж на чверть, досягнувши у 1912 році 2.7 млн. о.о.с. Найбільше зростання населення відбулося у Бахмутському й Олександрівському повітах, найменше – у Слов`яносербському. Середня густота населення у губернії визначалась у 54 чол. на 1 кв. версту, у повітах же коливання складали від 63,2 у найбільш густонаселеному Новомосковському повіті до 43,6 у повіті з найбільш рідким населенням – Олександрівському, в якому кількість жителів на 1 сел. 1570 о.о.с. Розміщувалось населення у 8 містах і 1 заштатному, 15 містечках і 1.788 селищах. Демографічна рівновага підтримувалася не так механічними (міграції та колонізації), як природними регуляторами: висока смертність компенсувалася високою народжуваністю. Жінка народжувала від
6-7 до 10-12 дітей. З них лише близько половини доживали до дорослого віку. Ризикові за такої високої народжуваності піддавалися і самі жінки (багато з них помирало при пологах), можливо саме тому за даними перепису 1897 року гендерна ситуація у Катеринославській губернії була відмінною від інших губерній Європейської Росії, адже спостерігалася чисельна перевага чоловічого населення над жіночим. На 1000 чоловіків припадало від 858 у Бахмутському до 983 у Новомосковському повіті жінок. У середньому ж, відсоток жіночого населення по всій губернії без врахування міського населення складав 48,48%, тоді як чоловічого 51,52%. У місті ж Катеринославі на 1000 чоловіків припадало 857 жінок, в інших містах 938, а загалом серед усього міського населення, в тому числі і в місті Катеринославі, 899 осіб жіночої статі. Якщо ж порівнювати у відсотковому відношенні чисельність о.о.с. за повітами з містами, тоді найбільший відсоток чоловічого населення спостерігався у Бахмутському повіті – 56,63%, а найменший у Новомосковському – 50,34%; жінок навпаки.
Перепис 1897 року показав, що за 50 років кількість українців збільшилася вдвічі – і то не зважаючи на декілька хвиль епідемій та голоду 1850-1890-х років. Аналізуючи дані про населення 1897 року, слід звернути увагу на вікове розшарування суспільства в Катеринославській губернії. Цікавим є те, що діти віком до року складали сьому частину всієї групи о.о.с. від 0 до 9-ти років, що вказувало на високу народжуваність у другій половині ХІХ ст. та аналогічну дитячу смертність в повітах Порівнюючи ж співвідношення статей у перших двох групах віків, помічаємо, що в повітах переважає чоловіче населення, тоді як у містах – жіноче. В групі осіб від 20 до 29 років в містах набагато більше чоловіків, що можна пояснити міграцією робітничого населення саме цього віку (на 5,26% більше за жінок).Враховуючи демографічну ситуацію, що склалася в Катеринославській губернії наприкінці ХІХ ст. за загальноімперським переписом, слід зауважити, що, не дивлячись на високу смертність, все ж таки група осіб від 80-ти і старше складала 0,47% о.о.с. серед населення усієї губернії, крім того 179 осіб перетнули 100-річний віковий рубіж. Як не дивно, з цих осіб 95 жінок.Що ж стосується розлучень, то їх було зареєстровано менше ніж 0,2% у всіх групах. Таким чином, підсумовуючи дослідження, варто ще раз наголосити, що демографічний спад в Катеринославській губернії, велика дитяча смертність та більша питома вага чоловічого населення над жіночим є виразом і наслідком глобального історичного процесу – великого переходу від високих до низьких показників відтворення.
Do'stlaringiz bilan baham: |
