Азярбайъан кооперасийа университетинин дярсликляри



Download 5,45 Mb.
Pdf ko'rish
bet36/276
Sana15.12.2022
Hajmi5,45 Mb.
#886707
TuriDərs
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   276
Bog'liq
Azf-266611


§4) mahiyy
ə
ti imsanlar aras
ı
nda m
ü
nasi- 
b
ə
tl
ə
rin 
əş
yala
ş
mas
ı

əş
yalar
ı
n insanlar 
ü
z
ə
rind
ə
hakimiyy
ə
tidir. Bel
ə
ki, 
ə
mt
əə
istehsal
çı
s
ı
ö
з
ü
n
ü

g
ü
nd
ə
lik t
ə
cr
ü
b
ə
sind
ə
ə
min olur ki, onun maddi rifah
ı
ə
mt
əə
nin bazarda “
ö
z
ü
n
ü
aparmas
ı
ndan”, onun sat
ı
l
ı
b-
sat
ı
lmamas
ı
ndan, baha v
ə
ya ucuz sat
ı
lmas
ı
ndan asl
ı
d
ı
r. 
Bel
ə
likl
ə
ə
mt
əə
y
ə
ç
evrilmi
ş əş
yalar sanki “canl
ı
ruha” 
malik olurlar. Bel
ə
çı
x
ı
r ki, insanlar 
ə
m
ə
k m
ə
hsullar
ı
n
ı

h
ə
r
ə
k
ə
tini idar
ə
etmirl
ə
r, 
ə
ksin
ə

ə
mt
əə
formas
ı
alm
ış
ə
m
ə
k m
ə
hsullar
ı
insanlar
ı
n taleyini idar
ə
edir. Pulun 
meydana g
ə
lm
ə
sil
ə
ə
mt
əə
feti
ş
izmi pul feti
ş
izmin
ə
ç
evrilir. 
§ 5. Pулун мащиййяти вя вязифяляри 
Пул–цмуми еквивалент ролу ойнайан ямтяядир, о, 
ямтяялярин дяйярини юлъцр вя онларын мцбадилясиндя 
васитяъи рол
unu
ойнайыр. 
К. Маркс пулун ямяля эялмяси просесини тядгиг 
етмякля йанашы
,
онун игтисадиййатда ойнадыьы вязифяляри дя 
изащ етмишдир. 


115 
Пулун биринчи вязифяси 
дяйяр юлъцсц ролуну ойна- 
масыдыр. Бу о демякдир ки, пул тядавцл даирясиндя олан 
ямтяялярин дяйярини юлъцр. Пулун дяйяр юлъцсц вязифясини 
йериня йетирмясинин сябяби пулун юзцнцн ямтяя олмасы, 
дяйяря малик олмасыдыр. Пул юзц дяйяря малик олдуьу цъцн 
башга ямтяялярин дя дяйярини юлъя билир. Дяйяр юлъцсц 
вязифясини хяйали пул йериня йетирир. Ямтяя истещсалъысынын 
(сатычынын) чибиндя пул олмаса беля о, юз ямтяясинин 
ващидини мцяййян мигдар пула бярабярляшдиряряк онун 
гиймятини мцяййян едир. 
Пулун 
диэяр 
вязифяси 
тядавцл васитяси ролуну 
ойнамасыдыр. Пул бу вязифяни йериня йетирдикдя ямтяя иля 
юз йерини дяйишир. Ямтяя сатычыдан алычыйа, пул ися алычыдан 
сатычыйа кеъир. Тядавцл васитяси ролуну ойнамаг цъцн реал 
пулун алычыда олмасы зяруридир. Пул тядавцлц васитяси ролуну 
ойнайаркян диэяр ямтяянин дяйяри реаллашыр, пул формасыны 
алыр. Ямтяя дяйяринин пулла ифадяси гиймят адланыр. Ону да 
гейд едяк ки, дяйяр юлъцсц ролунда нячиб метал ъыхыш 
едирдися тядавцл васитяси ролунда онун явязляйичиси каьыз 
пуллар, кредит пуллар ъыхыш едир. Онларын реал дяйяри йохдур, 
онлар там дяйярли пулларын нишанлары, символларыдыр. Онлара 
ичбари мязяння верян дювлятдир. Бу мязяння щямин 
дювлятин сярщядляри дахилиндя гцввяйя маликдир. 
Тядавцл просесиндя ямтяя иля пулун юз йерлярини 
дяйишмяси ямтяя метамор фазалары адланыр: Я-П; П-Я. 
Садя ямтяя тядавцлцнцн цмуми формулу Я – П – Я
-
дир. Бурада пулун васитяъи рол
unu
ойнамасы онун ъыхдыьы 
нюгтядян – истещсалъыдан (сатычыдан) даим узаглашмасына 
сябяб олур. Беля ки, садя ямтяя истещсалъысы ямтяяси 
мцгабилиндя алдыьы пула юзцня лазым олан
digər
ямтяяляр 
алыр. 
Капиталист ямтяя тядавцлцнцн цмуми формулу П-Я-П-
дир. Бурада ямтяянин васитяъи рол ойнамасы пулун ъыхдыьы 
нюгтяйя артыгламасы (П)
ilə
гайытмасына сябяб олур. 


116 
Нятичядя капиталист (сащибкар) юз мягсядиня, газанч ялдя 
етмяк мягсядиня наил олур. 
Пулун йериня йетирдийи диэяр вязифя 
йыьымдыр. Йыьым 
дедикдя пулун тядавцлдян эютцрцлмяси нязярдя тутулур. 
Классик формада бу вязифяни гызыл, эцмцш вя онлардан 
щазырланмыш яшйалар йериня йетирирди. Тядавцл цъцн лазым 
олдугда
,
бу яшйалар йеня пула ъеврилирди. Мцасир дюврдя ися 
йыьым дедикдя пулларын банклара топланмасы, гиймятли 
каьызлара ъеврилмяси вя саиря нязярдя тутулур. 
Пулун йериня йетирдийи вязифялярдян бири дя 
тядиййя 
васитяси
olmasıdır
. Пулун бу вязифяси ямтяялярин мющлятля 
сатылмасы зяруряти иля ялагядардыр. Бу заман ямтяя иля пул 
цз-цзя эялмир. Ямтяя сатычыдан алычыйа, мцяййян 
мцддятдян сонра ися пул алычыдан сатычыйа кеъир. Ямяк 
щаггы, коммунал хидмятляр, мцавинятляр, верэиляр вя саиря 
юдянилдикдя дя пул тядиййя васитяси ролуну ойнайыр. Пулун 
тядиййя васитяси вязифясиндян кредит пуллар-векселляр, 
банкнотлар, ъекляр вя с. тюряйир. 
Пулун йериня йетирдийи вязифялярдян бири дя 
дцнйа пулу 
вязифясидир. Бязи тичарят ялагяляриндя, мцщарибя хярачы 
юдянилдикдя
,
пул дцнйа пулу ролуну ойнайыр. Бу заман о, 
бцтцн милли формалары атараг гызыл кцлъяляр шяклиндя ъыхыш 
едирди. Бир ъох нязяриййяъиляря эюря щазырда дцнйа пулу 
ролунда бейнялхалг валйута ъыхыш едир. 
Пулун вязифяляриня даир башга бахышлар да вардыр. 
«Економикс»ин мцяллифляри пулун цъ вязифясини нязярдян 
кеъирирляр. Бунлара дяйяр юлъцсц, тядавцл васитяси вя йыьым 
васит
ə
сини аид едирляр. Бу вязифялярин изащы да марксист 
изащындан мцяййян гядяр фярглидир. Мясялян, дяйяр юлъцсц 
дедикдя пул ващиди –
доллар нязярдя тутурлар.
Дяйяр формаларынын инкишафынын нятиъяси олан пул 
бяшяриййятин инкишафынын мцхтялиф дюврляриндя мцхтялиф 
формаларында олмушдур. Музейлярдя мцхтялиф формалы 
пуллара раст эялмяк мцмкцндцр. Яввялляр пуллары 
щазырламаг цчцн адятян мис, бцрцнъ
вя с. истифадя олунурду. 


117 
Сонралар бу мягсядля эцмцш вя гызылдан истифадя 
олунмушдур.
İ
lk каьыз пуллар ХЫЫ ясрдя Чиндя бурахылмышдыр. АБШ
-
да 1690, Франсада 1571
-
ъи иллярдя, Русийада ися ХВЫЫЫ ясрдя 
ЫЫ Йекатriнанын щакимиййяти илляриндя каьыз пуллар бура
-
хылмышдыр. Каьыз пуллар дювлят тяряфиндян бурахылыр вя 
тядавцлдя гызылы явяз едир. О, тядавцл, тядиййя вя йыьым 
васитяси вязифялярини йериня йетирир.
ХХ ясрин яввялляриндян ися кредит пуллар (карточкалар) 
бурахылмаьа башланмышдыр. Илк кредит пуллар 1915
-
ъи илдя 
АБШ
-
да бурахылмышдыр. Русийада ися кредит пуллар 
(карточкалар) 
1993
-
ъц 
илдя 
бурахылмышдыр. 
Кредит 
карточкалары банклар тяряфиндян бурахылыр, юдяниш вя боръ
(кредит) вязифялярини йериня йетирир. Ямтяя тядавцлцндя 
бунларын хцсуси чякиси сцрятля артыр.
ХХЫ ясрин яввяллриндян башлайараг тядавцлдя електорн 
пуллар ишлядилмяйя башланмышдыр. Дцнйа тичарятинин 10%-я 
гядяри бу пулларла щяйата кеъирилир. 
Каьыз пуллар дювлят тяряфиндян дювлятин ещтитйачлары 
цъцн, банкнотлар ися емиссийа банклары тяряфиндян ямтяя 
тядавцлцнцн ещтийачлары цъцн бурахылыр. 


118 

Download 5,45 Mb.

Do'stlaringiz bilan baham:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   276




Ma'lumotlar bazasi mualliflik huquqi bilan himoyalangan ©hozir.org 2024
ma'muriyatiga murojaat qiling

kiriting | ro'yxatdan o'tish
    Bosh sahifa
юртда тантана
Боғда битган
Бугун юртда
Эшитганлар жилманглар
Эшитмадим деманглар
битган бодомлар
Yangiariq tumani
qitish marakazi
Raqamli texnologiyalar
ilishida muhokamadan
tasdiqqa tavsiya
tavsiya etilgan
iqtisodiyot kafedrasi
steiermarkischen landesregierung
asarlaringizni yuboring
o'zingizning asarlaringizni
Iltimos faqat
faqat o'zingizning
steierm rkischen
landesregierung fachabteilung
rkischen landesregierung
hamshira loyihasi
loyihasi mavsum
faolyatining oqibatlari
asosiy adabiyotlar
fakulteti ahborot
ahborot havfsizligi
havfsizligi kafedrasi
fanidan bo’yicha
fakulteti iqtisodiyot
boshqaruv fakulteti
chiqarishda boshqaruv
ishlab chiqarishda
iqtisodiyot fakultet
multiservis tarmoqlari
fanidan asosiy
Uzbek fanidan
mavzulari potok
asosidagi multiservis
'aliyyil a'ziym
billahil 'aliyyil
illaa billahil
quvvata illaa
falah' deganida
Kompyuter savodxonligi
bo’yicha mustaqil
'alal falah'
Hayya 'alal
'alas soloh
Hayya 'alas
mavsum boyicha


yuklab olish