Абсорбція вступ

Про втрати гліколю.
Основні втрати гліколю припадають на частку краплинної фази, що виноситься з газом з під час регенерації абсорбенту, а також з осушеним газом з абсорбера. Цей показник, що характеризує властивості абсорбентів, визначається тільки на основі досвіду промислової експлуатації абсорбентів.
Втрати абсорбенту визначаються комплексом таких технологічних показників: складом і вологовмістом газу, вмістом вуглеводневого конденсату, термобаричними та гідродинамічними умовами проведеннястадій абсорбції та десорбції, фізико-хімічними властивостями застосовуваного абсорбенту, типами і характеристиками контактних пристроїв в абсорбері і десорбері, наявністю у верхній частині абсорбера і десорбера пристроїв, способів та їхніх характеристик для вловлювання крапельної фази (насадки, сепараційні елементи, холодне зрошення тощо), фізико-хімічними характеристиками десорбуючого агента тощо.
Застосування ТЕГ дає змогу знизити втрати гліколю, пов'язані з його виносом, у порівняно з ДЕГ у 2-4 рази, головним чином, через нижчий тиск насичених парів і більш високу температуру кипіння і розкладання ТЕГ, ніж ДЕГ.
Так, у випарнику блоку регенерації абсорбенту температура при використанні ДЕГ і ТЕГ підтримується рівною 155-160°С і 185-190°С відповідно (при однакового залишкового тиску 200 мм рт. ст.). Таким чином, під час регенерації ДЕГ різниця між температурою початку розкладання при тривалому використанні і робочою температурою системи становить не більше 4-9 °С, а при регенерації ТЕГ ця величина становить 16-21 °С, тобто умови процесу регенерації ДЕГ сприяють більш ефективній рації ДЕГ сприяють інтенсивнішому його термічному руйнуванню, ніж ТЕГ, особливо, при порушенні термобаричного і гідродинамічного технологічного режиму установки.
Під час здійснення процесів абсорбційного осушення газу важливе практичне значення має в'язкість водних розчинів гліколів, яка зростає з підвищенням концентрації водних розчинів розчинів гліколів, збільшеннямтиску і зниженням температури проведення процесу. При збільшенні в'язкості гліколів (особливо понад 100 сП) через значне зменшення швидкості молекулярної дифузії молекул води знижується інтенсивність процесу масообміну між газовою фазою, що містить водяну пару, і абсорбентом, не досягається необхідне значення температури точки роси газу за тієї ж кількості теоретичних контактів і зростає гідравлічний опір в абсорбері.
Для зниження в'язкості розчинів ДЕГ і ТЕГ до них можуть додаватися етиленгліколь і пропіленгліколь, а такожінші органічні сполуки, які мають бути гігроскопічними (у більшості своїй це похідні спиртів), не сприяти утворенню піни і гідратів, володіти токсичними властивостями в межах допустимих норм.
Основные физико-химические свойства ДЭГ и ТЭГ