2 Методи лікування компресії спинного мозку

Струс головного мозку – це легка травма голови, яка найчастіше виникає внаслідок удару, падіння або у будь-якій ситуації, коли голові надається певний прискорений рух з подальшим різким гальмуванням (ДТП, коли спрацьовує ремінь безпеки чи під час занять контактними видами спорту). Характерною клінічною ознакою струсу головного мозку є швидкий розвиток симптомів та їх регрес. Основу клінічної картини струсу головного мозку складають загальномозкові симптоми, провідним серед яких є короткочасна (часто миттєва) втрата або потьмарення (порушення) свідомості. При цьому зберігаються реакції на больові подразники.

Забиття головного мозку (contusio cerebri) - тяжче, ніж струс, ураження головного мозку, яке супроводжується макроскопічними, а також видимими на рівні світлової мікроскопії морфологічними змінами мозкової речовини вогнищевого характеру.

Стиснення (compressio cerebri) - очевидно, найважчий і найнебезпечніший вид травми головного мозку. Характеризується наростанням загальномозкових і вогнищевих симптомів, часто - порушенням функції стовбурових відділів головного мозку, що спричиняє загрозу життю хворого. Основними причинами стиснення мозку при ЧМТ є: внутрішньочерепні гематоми, субдуральні гідроми, пневмоцефалія, вдавлені переломи кісток склепіння черепа, чужорідні тіла в порожнині черепа, агресивний набряк-набухання головного мозку при забитті.

2 Методи лікування компресії спинного мозку.

Лікування залежить від причини та ваших симптомів і може включати медикаменти, фізіотерапію, ін’єкції та хірургічне втручання. За винятком екстрених випадків, таких як синдром кінського хвоста або перелом спини, операція зазвичай є останнім заходом.

Ліки можуть включати нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), які знімають біль і набряк, а також ін’єкції стероїдів, які зменшують набряк.

Фізична терапія може включати вправи для зміцнення м’язів спини, живота та ніг. Ви можете навчитися безпечніше виконувати дії. Підтяжки для підтримки спини або шийний комір також можуть бути корисними.

Хірургічні методи лікування включають видалення кісткових відростків і розширення простору між хребцями. Інші процедури можуть бути зроблені для полегшення тиску на хребет або відновлення зламаних хребців. Спину також можна стабілізувати шляхом зрощення деяких хребців.

Хірургічне лікування включає, декомпресію спинного мозку, реконструкцію каналу хребта (відновлення нормальних анатомічних співвідношень між хребтом, спинним мозком, оболонками і корінцями), і стабілізацію хребта. Вибір методу декомпресії спинного мозку залежить від рівня його ураження та характеру травми. Декомпресію виконують шляхом репозиції, корпоректомії Закінчують операцію проведенням стабілізації хребта шляхом встановлення транспедункулярної системи фіксації (грудний та поперековий відділ) або корпородезом шляхом імплантації кейджів) чи кісткових аутотрансплантатів (шийний відділ). У випадку фіксації шийного відділу хребта зону імплантації спереду прикривають пластинчато-гвинтовою конструкцією, яку прикріплюють до тіл вище- та нижчерозташованих хребців за допомогою невеликих гвинтів (шурупів). Протипоказання для проведення оперативного втручання при ХСМТ: порушення дихання, грубі гемодинамічні грубі порушення, грубі екстраспінальні ушкодження, розриви паренхіматозних органів, крововиливи у черевну чи грудну порожнину, шок.

Зовнішня фіксація хребта при Х С М Т у шийному відділі. Скелетне витяжіння за тім’яні горби або за виличні дуги при травмі шийного відділу хребта не входить до переліку процедур при консервативному лікуванні цього виду травми.