Термінологія
ООП – об’єктно-орієнтований підхід у програмуванні.
Декомпозиція – розподіл деякої складної структури на складові частини.
Об’єктно-орієнтована декомпозиція – спосіб опису задачі при якому світ розглядається як упорядкована сукупність об’єктів, які в процесі взаємодії один з одним визначають поведінку системи.
Об’єктно-орієнтований аналіз та проектування – метод, що використовує об’єктну декомпозицію.
Об’єктно-орієнтоване програмування – це методологія програмування, що заснована на представленні програми у вигляді сукупності об’єктів, кожен з яких є екземпляром певного класу, а класи утворюють ієрархію спадкування.
Клас – абстрактний тип даних, що визначає деяку сутність за допомогою полів або властивостей і надає їй методи та операції для реалізації поведінки.
Об’єкт (object) – це сутність, яка об’єднує дані (поля) і методи обробки; може виконувати обчислення і змінювати своє локальне становище. Конкретна реалізація класу, що володіє характеристиками стану, поведінки і індивідуальності, синонім екземпляра.
Поля даних – параметри об’єкта, що задають його стан (властивості об’єкта предметної області). Поля являють собою значення (змінні, константи), оголошені в класі.
Методи – функції, пов’язані з класом. Вони визначають дії, які можна виконувати над об’єктом такого типу, і які може виконувати сам об’єкт.
Взаємодія об’єктів забезпечується викликом ними методів один одного.
Інкапсуляція (encapsulation) – техніка, при якій несуттєва з точки зору інтерфейсу об’єкту інформація ховається усередині нього.
Рівні доступу:
private (внутрішній елемент класу); звернення до елементів з цим рівнем доступу можливо тільки з методів цього ж класу; спадкоємці класу не мають безпосереднього доступу до таких елементів;
protected (внутрішній елемент ієрархії класів); звернення до елементів з таким рівнем доступу можливо з методів цього класу та з методів класів-нащадків;
public (відкритий елемент класу); доступ до елементів класу з цим рівнем обмежується областю видимості класу або його об’єкта.
Конструктор класу (constructor, ctor) – спеціальний блок інструкцій, що викликається при створенні об’єкта. Не має типу даних, що повертаються; не успадковується. Мета – створити екземпляр класу і ініціалізувати його елементи. Може бути перевантажений, що дозволяє використовувати декілька конструкторів в одному класі.
Деструктор – спеціальний метод класу, що служить для деініціалізації об’єкта (наприклад звільнення пам’яті).
Do'stlaringiz bilan baham: |