|
«В Україні триває громадянська війна Сходу і Заходу, головною причиною якої є націоналізм Заходу та київського уряду, що прийшов до влади внаслідок Євромайдану"; "Росіяни та російська мова в Україні потребують захисту, особливо у регіонах, де росіяни становлять більшість"; "Німеччина має уникнути нової війни, тим більше, якщо ідеться про загрозу застосування ядерної зброї"; "Німецько-російською співпрацею не можна жертвувати заради незрозумілої, далекої та слабкої України"» "Критика Путіна та сучасної російської політики – це русофобія". У заключній частині статті А.Портнов робить висновок, що в інформаційний фронт РФ інвестує дуже багато. На відміну від України, РФ діє системно і досягає істотного дезінформаційного ефекту.
Щоби мати успіх, на думку А.Потрнова потрібно діяти водночас всередині країни та на закордонному фронті. Основні тези заключній частині статті А.Портнова:
- реформи в Україні, відчутні зміни в усіх сферах життя мають довести і українцям, і міжнародній спільноті серйозність вибору на користь євроінтеграції. Це доведе суб’єктність України та те, що всупереч відомому вислову Путіна, наша держава – не failed state;
- треба доводити, що регіональне, мовне, релігійне розмаїття України є складовою цієї суб’єктності. Відповідно, популяризація тез про "непотрібний Донбас" та "ватників, які самі в усьому винні" грають на руку путінським міфам;
- Україна потребує максимально широкої участі в міжнародних програмах обмінів. Це наближує її до Західної Європи та створює персональні та історично-культурні асоціації.
Якщо російська інформаційна агресія спрямована на протиставлення Заходові, то українська стратегія має спиратися на інтеграцію України до європейського культурного та політичного простору;
- критичну важливість має краще знання і розуміння Євросоюзу, природи прийняття рішень в Брюсселі та в столицях країн-членів ЄС.
В українському публічному просторі циркулює спрощений погляд, що уряд Анґели Меркель керується винятково логікою поступок Путіну. Насправді, на відміну від Путіна, Меркель є демократичним політиком, який має вести постійний діалог із партнерами по коаліції та суспільною думкою. І тому – залежна від позиції суспільства;
- потенціал України для нової Європи. Сучасний стан Європейського союзу нерідко описують як кризовий. Ентузіазм щодо "возз’єднання Європи" минув, і європейський проект потребує нової легітимності, враховуючи посилення позиції євроскептиків.
Україна має шанс переконати своїх партнерів з ЄС у своєму потенціалі для європейської безпеки, економіки, культури.
Але це складне креативне завдання, що істотно перевищує самі лише гасла про "європейський вибір" і передбачає системні структурні зміни.
Олег Волчек, руководитель правозащитного центра «Правовая помощь населению», специально для charter97.org:
«…информационная война России с Украиной очень легко может перекинуться и сюда. Белорусское информационное пространство остается полностью открытым для распространения информации со стороны восточного соседа, которое никак не контролируется и не фильтруется органами безопасности.
«…большинство людей получают информацию не только об Украине, но и другие новости мировой политики, через российские каналы, которые численностью около десяти транслируются на нашей территории».
«…Несмотря на то, что у большинства белорусов есть интернет, в целом главным источником получения информации остается телевидение (российские каналы). Белорусские телевизионные каналы не способны с ними конкурировать. Доверие к русскому ТВ высокое. Это говорит о том, что там работают профессиональные пропагандисты и идеологи российского государства. И наш человек становится очень уязвимым перед полученной информацией. Происходит массированное информационное облучение населения, что может в дальнейшем оказать существенный ущерб национальным интересам».
«…если выражаться языком хакеров, то сейчас происходит информационный взлом суверенитета страны иностранным государством».
Белорусский народ подвергается сильному информационному облучению через российские каналы. - http://www.charter97.org/ru/news/155405/ .14.06.2015
А як розцінювати те, що у херсонській школі дітям роздали підручники "Я живу в России"??? Див.: Херсон. http://vgoru.org
Дуже влучно про мовний аспект інформаційної війни висловився російський філолог Василь Івшин (Москва):
…Основой жизни любого народа является родной язык, он нас животворит и хранит нашу историческую память, а современный словарь русского народа через рекламу, эстраду, теле- и радиожурналистику уже перенасыщен иностранной лексикой, простому человеку, хоть городскому, хоть сельскому, целые куски радиопередач совершенно непонятны – столь густо намешано там иностранных слов. А чужое слово, как жук-короед, способно повалить кедровую рощу. Это тонкая невидимая диверсия, совершенно как бы безобидная, но неотразимая и силу народную сокращает.
О пользе чтения. – «Предупреждение». Украина №2, 2015. – С. 6-15.
А що сказати про сучасну мову пересічного громадянина України? Скільки у нашому суржику жуків-короїдів? Вийдіть на вулиці Києва і послухайте. І не тільки Києва…
Do'stlaringiz bilan baham: |
